Закрити
Наверх Наверх

Володимир Висоцький

Володимир Висоцький
9,9 
797 голосів
Оцінити:

Дата народження: 25 січня 1938 (zodiac водолій)

Дата смерті: 25 вересня 1980

Місце народження: Москва, Росія

Діяльність: актор

Досягнення: Лауреат Державної премії СРСР.

Володимир Висоцький народився 25 січня 1938 року о 9:40 в Москві, у пологовому будинку на 3-й Міщанській вулиці, 61/2. Його батько Семен Володимирович (Вольфович) Висоцький (1916–1997) — родом із Києва, військовий зв'язківець, ветеран Другої світової війни, полковник. Мати — Ніна Максимівна (у дівоцтві Серьогіна, 1912–2003)  — за фахом перекладач із німецької мови.

Дядько Олексій Володимирович Висоцький, (1919–1977) — письменник, учасник Другої світової війни, кавалер трьох орденів Червоного Прапора.

Походження роду

Рід Висоцьких єврейського походження, з містечка Селець, Пружанського повіту, Гродненської губернії, нині  — Брестської області, Білорусь. Прізвище, ймовірно, пов'язане з назвою міста Високе, Кам'янецького району, Брестської області, або села Висоцьк Дубровицький район Рівненська область Україна.

Володимир Висоцький народився 25 січня 1938 року о 9:40 в Москві, у пологовому будинку на 3-й Міщанській вулиці, 61/2. Його батько Семен Володимирович (Вольфович) Висоцький (1916–1997) — родом із Києва, військовий зв'язківець, ветеран Другої світової війни, полковник. Мати — Ніна Максимівна (у дівоцтві Серьогіна, 1912–2003)  — за фахом перекладач із німецької мови.

Дядько Олексій Володимирович Висоцький, (1919–1977) — письменник, учасник Другої світової війни, кавалер трьох орденів Червоного Прапора.

Походження роду

Рід Висоцьких єврейського походження, з містечка Селець, Пружанського повіту, Гродненської губернії, нині  — Брестської області, Білорусь. Прізвище, ймовірно, пов'язане з назвою міста Високе, Кам'янецького району, Брестської області, або села Висоцьк Дубровицький район Рівненська область Україна.

Про безпосередніх родичів Володимира Висоцького: його батько Семен Вольфович Висоцький народився в Києві, був військовим, ветераном Другої світової війни, згідно з київськими дослідниками та спогадами кузини поета Ірени Висоцької.

    Батько  — Семен Володимирович (Вольфович) Висоцький (1916–1997) — уродженець Києва, військовий зв'язківець, ветеран Другої світової війни, кавалер більш ніж 20 орденів і медалей, почесний громадянин міст Кладно і Праги, полковник.
    Дядько  — Висоцький Олексій Володимирович (1919—1977)  — письменник, учасник Другої світової війни, артилерист, кавалер трьох орденів Червоного Прапора, полковник.

    Мати  — Ніна Максимівна (уроджена Серьогіна, (1912—2003). Закінчила Московський інститут іноземних мов, працювала перекладачем-референтом німецької мови в іноземному відділі ВЦРПС, потім гідом в "Інтуристі". У перші роки війни служила в бюро транскрипції при Головному управлінні геодезії і картографії МВС СРСР. Закінчила трудову діяльність начальником бюро технічної документації в НДІхіммaш.

    Дід Висоцького по матері, Максим Іванович Серьогін, приїхав до Москви у віці 14 років з села Огaрьовa Тульської губернії. Пізніше він став працювати швейцаром у різних московських готелях. У них з дружиною Євдокією Андріївною Сінотовою було п'ятеро дітей, у тому числі й Ніна Максимівна. Вона народилася в 1912 році. Після ранньої смерті батьків стала жити самостійно, займаючись вихованням молодшого брата. Працювала перекладачем з німецької мови.

Дитинство

Раннє дитинство Висоцький провів у московській комунальній квартирі на 1-й Міщанській вулиці.

Після відкриття Східного фронту Другої світової війни з матір'ю евакуювався в Оренбурзьку область. Влітку 1943 року вони повертаються до Москви.

У 1947 році разом з батьком-офіцером, який на той час вже розлучився з матір'ю Володимира, потрапив до післявоєнної окупованої Німеччини. У 1949 році після повернення з Німеччини поселився у Великому Каретному провулку, де і склалася дружня компанія, якій Висоцький показував свої перші твори.

У 1955 році Висоцький закінчує середню школу і вступає до Московського інженерно-будівельного інституту імені В. В. Куйбишева, з якого йде, не провчившись навіть і року. Це рішення він ухвалив у новорічну ніч 1956-го року. Він та Ігор Кохановський, шкільний товариш, вирішили зустріти Новий рік вельми своєрідно — за виконанням креслень, без яких їх не допустили б до сесії. Десь о другій годині ночі креслення були готові. Але тут Висоцький встав, узяв зі столу банку з тушшю (за іншою версією — кухоль міцно звареної кави), і став поливати свої креслення.

    "Все. Готуватимуся, є ще півроку, спробую вступити до театрального. А це  — не моє", — сказав тоді Володимир.

Доросле життя

Улітку 1956 року вступає до Школи-студії МХАТ імені В. І. Немировича-Данченка на акторське відділення. Зі школою-студією пов'язаний його перший шлюб — на першому курсі Висоцький знайомиться з Ізольдою Жуковою, яка пізніше стала його дружиною.

У 1960 році, закінчивши студію, працює в Московському драматичному театрі імені О. С. Пушкіна і декілька місяців — в Московському театрі мініатюр. Тоді ж починає зніматися в кіно ("Однолітки" (1959), "Кар'єра Діми Горіна" (1961)).

З Ізольдою Жуковою Висоцький розлучився через сварки. Незабаром на зйомках знайомиться з Людмилою Абрамовою, яка стає його другою дружиною. Абрамова народжує йому двох синів — у 1962 Аркадія і в 1964 Микиту.

У 1960—1961 роках з'являються і перші пісні. Першою піснею вважають "Татуировка" (1961), хоча сам автор говорив, що пісня "49 дней" написана раніше (ймовірно в 1960).

У 1964 році Висоцький вступає до Московського театру драми і комедії на Таганці, де працює до 1980 року. За словами самого Висоцького, цей театр, на відміну від попередніх, став для нього "своїм театром".

У 1967 році з виходом фільму "Вертикаль" Висоцький ураз стає відомим. Фільм став успішним, на думку багатьох, завдяки його пісням. Попередні роботи актора в кіно не викликали такої уваги глядачів. "Вертикаль" можна вважати початком популярності Володимира як кіноактора.

Також 1967 рік знаменний знайомством із Мариною Владі (справжнє ім'я Марина-Катрін Володимирівна Полякова-Байдарова, французька актриса російського походження), яка 1 грудня 1970 року стає третьою дружиною Висоцького.

Завдяки шлюбу з іноземкою Висоцький тепер може виїжджати за кордон. У результаті за межами СРСР виходять платівки з його піснями.

У 1968 році виходить перша гнучка платівка В. Висоцького з піснями з кінофільму "Вертикаль" (1967), а в 1973–1976 роках він записує за кордоном ще чотири авторські диски.

Прийшли 70-і роки, робіт в кіно стало менше, але стало більше у фільмах пісень Висоцького, або пісень на його вірші. Чиновники Держкіно не давали згоди на участь Висоцького у фільмах, всіляко перешкоджали цьому.

29 листопада 1971 року — прем'єра "Гамлета" в Театрі на Таганці, головну роль в якому виконав Висоцький. Ця роль пізніше вважалася "візитною карткою" актора. Заради цієї ролі актор неодноразово відмовлявся від алкоголю. Примусити кинути пити Висоцького не могла навіть Марина Владі, яку він кохав до безтями. І лише можливість грати головну роль в "Гамлеті" стримувала Висоцького.

"Працювати треба!" — була його улюблена приказка. Якби він міг, працював би цілодобово. Сон — 3-4 години, решта — робота. Пісні свої він писав в основному вночі. Приходив додому після спектаклю, і сідав за роботу. Марина ставила перед ним чашку з гарячим чаєм і тихо сідала в кутку. Іноді вона засинала, і тоді, вже під ранок, Висоцький будив її, щоб прочитати рядки, написані за ніч.

Останній рік

16 квітня 1980 відбулася остання кінозйомка концерту Висоцького в Ленінградському ВДТ, де він виконував пісні "Кони привередливые", "Купола", "Охота на волков" і розповідав про свою творчість. Фрагмент цієї зйомки увійшов до передачі В. Виноградова "Я возвращаю ваш портрет". На зворотньому боці подвійного альбому "Сыновья уходят в бой" фотографії саме з цього концерту.

22 травня 1980 відбувся один з останніх концертів Висоцького (в Калінінграді), на якому йому стало зле.

За рік до смерті Висоцький ймовірно пережив клінічну смерть (можливо була тривала втрата свідомості). Це сталося 25 липня 1979 під час гастролей по Узбекистану, а саме у м. Бухара.

Багато подробиць свого похорону й встановлення пам'ятника на могилі Висоцький передбачав, вони описані в пісні "Пам'ятник".

Помер артист 25 липня 1980 приблизно о 3–4 годині ранку у своїй квартирі на Малій Грузинській, 28. Висоцький не впорався із власним ритмом життя, не витримало серце.

28 липня 1980 Висоцького ховала, здавалося, вся Москва, хоча офіційного повідомлення про смерть не було — в цей час проходила московська Олімпіада. Тільки над віконцем театральної каси було вивішене скромне оголошення: "Помер актор Володимир Висоцький".

Володимир Висоцький народився 25 січня 1938 року о 9:40 в Москві, у пологовому будинку на 3-й Міщанській вулиці, 61/2. Його батько Семен Володимирович (Вольфович) Висоцький (1916–1997) — родом із Києва, військовий зв'язківець, ветеран Другої світової війни, полковник. Мати — Ніна Максимівна (у дівоцтві Серьогіна, 1912–2003)  — за фахом перекладач із німецької мови.

Дядько Олексій Володимирович Висоцький, (1919–1977) — письменник, учасник Другої світової війни, кавалер трьох орденів Червоного Прапора.

Походження роду

Рід Висоцьких єврейського походження, з містечка Селець, Пружанського повіту, Гродненської губернії, нині  — Брестської області, Білорусь. Прізвище, ймовірно, пов'язане з назвою міста Високе, Кам'янецького району, Брестської області, або села Висоцьк Дубровицький район Рівненська область Україна.
Читати повністю

Фотографії

Використовуючи сайт kinoafisha.ua, Ви погоджуєтеся з умовами Угоди про конфіденційність

Детальніше