Фредерік Бегбедер

Фредерік Беґбеде народився 21 вересня 1965 року у передмісті Парижа Неї-сюр-Сен. Його мати — перекладач "жіночих" романів (зокрема творів Барбари Картленд), батько — керівник кадрової агенції, брат — Шарль Беґбедер, бізнесмен. Після навчання у ліцеях Монтеня (Lycée Montaigne) та Луї-ле-Грана (Louis-le-Grand) він поступає на політичні студії до університету (Institut d'Etudes Politiques de Paris ).

У 25 років цей закоренілий гуляка, організатор вечірок у Castel (модний нічний клуб в Парижі) видає свій перший роман "Щоденник молодого ідіота". Відтоді він співпрацював з різними журналами (Globe, Elle, Voici), вигадував рекламні слогани для Young and Rubicam, з'являєвся на телебаченні (Paris Première), знявся в порнографічному фільмі "Донька лодочника" (з участю зірки жанру Естель Дезанж (Estelle Desanges)), керував журналом NRV та продовжував писати. Після звільнення з Young and Rubicam він написав книгу "99 франків".

Про свою творчість автор говорить так: "У кожній з моїх книг я щось втрачаю: "Відпустка у комі" — 10 років нічного життя, "Кохання триває три роки" — мою колишню дружину, "99 франків" — 10 років реклами. Я за літературу "випаленої землі". Щоб позаду залишалися палаючі руїни. Це так як ментальний стриптиз. Ось я літературний Чіп і Дейл."

Фредерік Беґбеде цікавиться не лише літературою, але й рекламою, телебаченням, журналістикою. Веде колонку в виданні "Le Figaro Magazine" з 2010 року. Фредерік Беґбеде є засновником літературної премії, яка щорічно присуджується перспективним французьким авторам "Prix de Flore". Разом із Жан-Марі Перьє є співавтор документального фільму про Джерома Селінджера.