Олексій Горбунов

Олексій Сергійович Горбунов народився 29 жовтня 1961 року в Києві. Дитинство пройшло на масиві Русанівка. У 1978 році, відразу після закінчення школи не зміг вступити до Київського Театральний інститут імені Карпенка-Карого, оскільки не був комсомольцем. У 1978—1979 роках працював у театрі імені Лесі Українки монтувальником, підсобним робітником у костюмерному цеху. У театрі завдяки Аді Роговцевій познайомився з її чоловіком — актором і педагогом Костянтином Степанковим. У 1984 році році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Костянтина Степанкова). У своєму першому фільмі "Вантаж без маркування" Олексій почав зніматися в день вручення диплома.

З 1984 по 1995 рік — актор театру-студії кіноактора кіностудії імені Олександра Довженка. З весни 1985 року по 20 квітня 1987 року служив у лавах Радянської армії. У 1990-х роках працював приватним таксистом через кризу на кіностудії Довженка. Повернутися до зйомок у кіно допоміг режисер Володимир Попков, запросивши на роль блазня Шико в багатосерійний телефільм "Графиня де Монсоро".

Працював у театрі-студії кіноактора, в приватному Камерному театрі М. Нестантінера та Київському національному театрі російської драми імені Лесі Українки. Вів на українському ТБ програми "Нічний будильник" (1998 рік) і "Чудо-люди" (2008 рік). Олексій є солістом гурту "Грусть пилота". Працював діджеєм на київських радіостанціях "Континент", "Ностальжи". Організатор і ведучий двох дискотек "Джанкой" і "Джуманджі" в Києві. Грав у антрепризних постановках Олега Меньшикова Театральне товариство 814. Зіграв одну з ролей у серіалі "Гвардія".

Особисте життя

Був одружений до цього, у 2009 році одружився з Іриною Ковальовою, має двох дочок від різних шлюбів.