Дата народження:20 квітня 1949, 75 років 
телець
Місце народження:Клокетт, Міннесота, США
Діяльність:актриса
Досягнення:Отримала за свою кар'єру два "Оскара", три "Еммі" і п'ять "Золотих глобусів". Ленг часто називають однією з найбільш шанованих актрис свого покоління.
Має фінські, німецькі та голландські коріння. Джессіка Ленг деякий час працювала у Парижі, де її наставником виступив прославлений мім Етьєн де Круа. Після повернення до Штатів працювала офіціанткою та моделлю.
Її дебют на великому екрані відбувся 1976 року, коли вона зіграла роль безперестанку кричущої блондинки у усучасненій екранізації "Кінг-Конга". Фільм отримав настільки розгромні відгуки кінокритиків, що на цьому акторська кар'єра Ленг могла закінчитися, толком не розпочавшись. Проте, актриса була удостоєна премії "Золотий глобус" за найкращий акторський дебют.
П'ять років потому актриса вразила критиків своєю роботою у фільмі "Листоноша дзвонить двічі" з Джеком Ніколсоном. Великий прорив відбувся 1982 року, коли вона була номінована на "Оскар" одразу за дві картини — "Френсіс" (за головну роль) і "Тутсі" (за роль другого плану). Вигравши заповітну статуетку у другій номінації, вона продовжувала активно зніматися протягом наступних десяти років.
Має фінські, німецькі та голландські коріння. Джессіка Ленг деякий час працювала у Парижі, де її наставником виступив прославлений мім Етьєн де Круа. Після повернення до Штатів працювала офіціанткою та моделлю.
Її дебют на великому екрані відбувся 1976 року, коли вона зіграла роль безперестанку кричущої блондинки у усучасненій екранізації "Кінг-Конга". Фільм отримав настільки розгромні відгуки кінокритиків, що на цьому акторська кар'єра Ленг могла закінчитися, толком не розпочавшись. Проте, актриса була удостоєна премії "Золотий глобус" за найкращий акторський дебют.
П'ять років потому актриса вразила критиків своєю роботою у фільмі "Листоноша дзвонить двічі" з Джеком Ніколсоном. Великий прорив відбувся 1982 року, коли вона була номінована на "Оскар" одразу за дві картини — "Френсіс" (за головну роль) і "Тутсі" (за роль другого плану). Вигравши заповітну статуетку у другій номінації, вона продовжувала активно зніматися протягом наступних десяти років. Знову висувалася на премію Кіноакадемії за головні ролі у фільмах "Село" (1984), "Солодкі мрії" (1985), "Музична скринька" (1989), "Синє небо" (1994), причому за останній фільм вона була удостоєна другого "Оскара".
Починаючи з другої половини 1990-х Джессіка Ленг знімається рідше, віддаючи перевагу театру та вихованню дітей разом зі своїм супутником життя, знаменитим драматургом Семом Шепардом. Батько її першої дитини — російський танцюрист Михайло Баришніков. У 2000-х роках актриса продовжувала залишатися осторонь від комерційного кінематографа, зрідка знімаючись в авторських фільмах Віма Вендерса і Боба Ділана.
Джессіка Ленг — Посол Доброї Волі Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), на цій посаді зробила ряд важливих акцій на підтримку сиріт Росії та наданні допомоги з реабілітації дітей, жертв терористичного акту в Беслані.
Останнім часом актриса найвідоміша за роллю Констанс у першому сезоні телесеріалу "Американська історія жахів", за яку вона отримала "Золотий глобус" та "Еммі" у номінації "Найкраща актриса другого плану у міні-серіалі або телефільмі". Також актриса знялася у другому сезоні телесеріалу у ролі сестри Джуд і знялася у ролі Фіони Гуд у третьому сезоні "Американської історії жахів". Зараз йдуть зйомки четвертого сезону з її участю.
У жовтні 2013 заявила про можливе швидке завершення акторської кар'єри.
Має фінські, німецькі та голландські коріння. Джессіка Ленг деякий час працювала у Парижі, де її наставником виступив прославлений мім Етьєн де Круа. Після повернення до Штатів працювала офіціанткою та моделлю.
Її дебют на великому екрані відбувся 1976 року, коли вона зіграла роль безперестанку кричущої блондинки у усучасненій екранізації "Кінг-Конга". Фільм отримав настільки розгромні відгуки кінокритиків, що на цьому акторська кар'єра Ленг могла закінчитися, толком не розпочавшись. Проте, актриса була удостоєна премії "Золотий глобус" за найкращий акторський дебют.
П'ять років потому актриса вразила критиків своєю роботою у фільмі "Листоноша дзвонить двічі" з Джеком Ніколсоном. Великий прорив відбувся 1982 року, коли вона була номінована на "Оскар" одразу за дві картини — "Френсіс" (за головну роль) і "Тутсі" (за роль другого плану). Вигравши заповітну статуетку у другій номінації, вона продовжувала активно зніматися протягом наступних десяти років.
Повернутися до списку персон
Фільмографія
Іменинники, 2 грудня
