Рекс Гаррісон

Рекс Гаррісон, насправді його звали Реджинальд Керрі Гаррісон, ім'я "Рекс" він придумав для себе ще маленьким хлопчиком, коли дізнався, що латиною це ім'я означає "король", народився у Мерсісайді. Батьки — Едіт Марія та Вільям Реджинальд Гаррісон. Освіту він отримав у коледжі Ліверпуля.

Творча кар'єра

Коли йому було 16 років, перше з'явився на театральній сцені у 1924 році, в тому ж таки Ліверпулі, після чого кар'єра пішла у гору. Переїхав у 1930 році він з Ліверпуля в Лондон, тоді ж почав зніматися в кіно. Він грав на театральних підмостках Лондона. Його помітили, коли він грав у п'єсі Теренса Раттіґан "Французька без сліз" (en:French Without Tears) і це було його проривом.

У 1936 році дебютував на бродвейській сцені з виставою "Sweet Aloes". У британських фільмах Гаррісон в основному виступав у тіні більш знаменитих партнерів, таких як Вів'єн Лі, фільми "Буря в склянці води", "Тротуари Лондона".

У середині 1930-х років вперше виступив на Бродвеї. Театральна кар'єра Гаррісона перервалася під час Другої світової війни, коли він вступив на службу в Королівські військово-повітряні сили, досягнувши звання лейтенанта був звільнений.
Гаррісон у фільмі "Клеопатра".

Укладає у 1945 році семирічний контракт з "20th Century Fox". Знімався рідко, але влучно. Відхиляє головну роль у фільмі "en: 13 Rue Madeleine" (1947). Роль відійшла Джеймсу Кеґні. Після кількох вдалих картин його запам'ятали глядачі, до нього була доброзичлива преса, він привернув увагу голлівудських продюсерів. 1930 року дебютував Гаррісон в кіно у фільмі "Велика гра". Вже після фільму "Анна і Король Сіаму" (1946) він став справжнім "англійцем у Голлівуді".

З 1956–1958 виступу на Бродвеї з виставою "Моя чарівна леді". Але лише через 10 років, після театрального, а потім і кінематографічного тріумфу мюзиклу "Моя чарівна леді" (22 жовтня 1964 вийшов у прокат), Гаррісон стає зіркою світового рівня. Саме за роль чарівного Генрі Гіггінса, одержимого вченого та справжнього джентльмена, актор був удостоєний "Оскара". Гаррісон не володів хорошими співочими даними, тому музика була в цілому написана так, щоб протягом тривалого часу він міг говорити речетативом під музику, в цілому це визначалося як "розмова під музику" і з часом виділилося в окремий жанр. Відхиляє у 1956 році роль короля у фільмі "Король і я" і роль відійшла Юлу Бріннеру.

Рекс Гаррісон вважається великим комедійним актором, Ноель Коуард сказав:

Рекс Гаррісон є найбільшим тлумачем комедії у світі ... поруч зі мною!

Рексу Гаррісону також добре вдавалися і драматичні ролі. Його пам'ятають за чудову гру Юлія Цезаря у фільмі "Клеопатра" разом з Елізабет Тейлор у ролі Клеопатри (1963) і, не менш гарно він зіграв Папу Римського Юлія II у фільмі "Агонія і екстаз" у парі з Чарлтоном Гестоном, що грав роль Мікеланджело. Він також грає роль старіючого гомосексуаліста у парі з Річардом Бартоном, що грає роль його коханця у фільмі "Драбина" (Staircase, 1969). Він грає роль примхливого мільйонера у індійському фільмі "Діамант Шалімар" ("Shalimar") (1978), поряд з індійською суперзіркою Дхармендра. У нього помітні ролі в фільмах "Річард Левине серце" (1954), в якому він грає історичну особистість шейха Салладіна та "Принц і жебрак" (1977).

З 1964 року Рекс Гаррісон фактично зробив вибір між знімальним майданчиком та театральною сценою — на користь останньої. Сліпий на одне око, осліп у результаті хвороби на кір, перенесеної у дитинстві, шульга, Рекс Гаррісон був не тільки блискучим актором, а й прославленим серцеїдом. Подібно Генріху VIII, він був одружений шість разів тільки офіційно, за інші ж (і численні) його романи, флірти і інтрижки він отримав прізвисько від преси "Сексі Рекс", котре ненавидів.

Був членом журі на Каннському фестивалі у 1965 році. Перш ніж стати великими друзями Рекс Гаррісон та Френк Сінатра побилися. Премію "Оскар" за "Мою чарівну леді", він присвятив своїм "двом істинним леді" — Одрі Гепберн (з якою він грав у кіно) та Джулії Ендрюс (з якою він грав на сцені).

У нього була репутація дуже різкої та грубої людини по відношенню до своїх шанувальників. Одного разу ввечері після чергового спектаклю "Моя чарівна леді" було дуже холодно і йшла зли́ва. Біля дверей театру стояла літня жінка, що тримала в руці програмку. Коли вона побачила що виходить Рекс Гаррісон, вона попросила дати їй автограф. Рекс грубо відповів їй, жінка була настільки вражена і розсерджена, що згорнула програмку і вдарила його нею по щоці. Стенлі Голлоуей, який вийшов за Рексом бачив все це.

25 липня 1989 Гаррісон отримав титул сера від королеви Єлизавети II на прийомі у Букінгемському палаці, в той час як оркестр грав музику з фільму "Моя чарівна леді". Отримати титул "Сер" було непросто, оскільки його не давали тим, хто жив за кордоном або хто був у шлюбі більше одного разу. І обидва ці правила Гаррісон порушив.

В 70-х роках Гаррісон продовжує виступати на Бродвеї. У 1989 році Гаррісон грає на Бродвеї у відродженій п'єсі Сомерсета Моема "Круг" до самої смерті, незважаючи на страждання від глаукоми та проблемами з пам'яттю. Помер Гаррісон через три тижні після своєї останньої появи на сцені як лорд Портеус у виставі "Круг".

Платня Рекса Гаррісона у деяких фільмах:

    "Анна і король Сіаму" — $ 4000 на тиждень;
    "Клеопатра" — $ 300 000;
    "Моя чарівна леді" — $ 250 000;
    "Агонія і екстаз" — $ 250 000.

Особисте життя

Особисте життя актора була насичене. Він був одружений 6 разів. У 1942 р він розлучився зі своєю першою дружиною Колет Томас і одружився на німецькій акторці Лілі Палмер наступного року. Вже через два роки по тому вони разом грали в театрі і кіно.

У 1947 році Рекс мав зв'язок з Керол Лендіс, що стало відомо широкій громадськості. Голлівуд звинувачував Рекса Гаррісона за самогубство Лендіс і в результаті Рекс втратив контракт з "20th Century Fox". Актриса все життя страждала від депресії і двічі намагалася покінчити життя самогубством. Її останньою любов'ю був Рекс Гаррісон. Він був одружений і не погодився розлучитися, щоб одружитися на Керол. 5 липня 1948 вони провели свою останню ніч разом, а на ранок Рекс Гаррісон знайшов свою кохану мертвою. Керол було всього 29 років.

У 1957 Рекс розлучається з Палмер, оскільки після самогубства Керол їх відносини стають напруженими. Потім був шлюб з британською актрисою Кей Кендалл. Фактично Кей була вже невиліковно хвора, коли вони одружилися. Він відчував ще надію на повторний шлюб з Лілі, але після смерті Кей, Лілі до нього не повернулася.

В 1962 Рекс одружився на акторці Рейчел Робертс, яка як і Лендіс, покінчила життя від передозування снотворного, потім була Елізабет Реєс-Вільямс, шлюб з якою закінчився розлученням. У 1978 році Гаррісон одружився на МерсіЇ Тінкера. Цей шлюб був щасливим до самої смерті Гаррісона.

Рекс Гаррісон помер від раку підшлункової залози, в Нью-Йорку, 2 червня 1990 року. Після кремації Гаррісона, за його заповітом, частина попелу була розкидана у Італії в Портофіно і на могилу його колишньої дружини Лілі Палмер.