Дата народження:02 лютого 1934, 90 років водолій
Місце народження:Тбілісі, СРСР (Грузія)
Досягнення:Лауреат Царськосельської мистецької премії (2001).
Отар Іоселіані народився 2 лютого 1934 року в Тифлісі (нині — Тбілісі), Грузинська РСР.
Навчався на механіко-математичному факультеті МДУ. У 1965 році закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня А. Довженко).
У 1962 році Іоселіані поставив короткометражну стрічку "Квітень", а в 1964 році зняв документальний фільм "Чавун", показавши в ній один день роботи металургійного заводу. Вже для цих фільмів був характерний оригінальний режисерський стиль, який яскраво проявився у його першій повнометражній картині "Листопад" (1966 рік). У 1971 році на екрани вийшов фільм "Жив співочий дрізд", а в 1976 році режисер поставив "Пастораль", що отримала приз на Берлінському фестивалі.
З початку 1980-х років Отар Іоселіані працює у Франції, там він зняв кілька документальних і короткометражних картин: у 1984 році фільм "Фаворити місяця", удостоєний на Венеціанському кінофестивалі Спеціального призу журі.
Отар Іоселіані народився 2 лютого 1934 року в Тифлісі (нині — Тбілісі), Грузинська РСР.
Навчався на механіко-математичному факультеті МДУ. У 1965 році закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня А. Довженко).
У 1962 році Іоселіані поставив короткометражну стрічку "Квітень", а в 1964 році зняв документальний фільм "Чавун", показавши в ній один день роботи металургійного заводу. Вже для цих фільмів був характерний оригінальний режисерський стиль, який яскраво проявився у його першій повнометражній картині "Листопад" (1966 рік). У 1971 році на екрани вийшов фільм "Жив співочий дрізд", а в 1976 році режисер поставив "Пастораль", що отримала приз на Берлінському фестивалі.
З початку 1980-х років Отар Іоселіані працює у Франції, там він зняв кілька документальних і короткометражних картин: у 1984 році фільм "Фаворити місяця", удостоєний на Венеціанському кінофестивалі Спеціального призу журі. Цією ж премією були відзначені ще два фільми Іоселіані — "І стало світло" (1989 рік) і "Розбійники. Глава VII" (1996 рік). У 1999 році на екрани вийшов фільм Отара Іоселіані, в якому він зіграв одну з головних ролей — "Прощавай, рідний дім!" (у російському кінопрокаті отримав назву "Істина у вині").
Член Спілки кінематографістів Росії.
Отар Іоселіані народився 2 лютого 1934 року в Тифлісі (нині — Тбілісі), Грузинська РСР.
Навчався на механіко-математичному факультеті МДУ. У 1965 році закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня А. Довженко).
У 1962 році Іоселіані поставив короткометражну стрічку "Квітень", а в 1964 році зняв документальний фільм "Чавун", показавши в ній один день роботи металургійного заводу. Вже для цих фільмів був характерний оригінальний режисерський стиль, який яскраво проявився у його першій повнометражній картині "Листопад" (1966 рік). У 1971 році на екрани вийшов фільм "Жив співочий дрізд", а в 1976 році режисер поставив "Пастораль", що отримала приз на Берлінському фестивалі.
З початку 1980-х років Отар Іоселіані працює у Франції, там він зняв кілька документальних і короткометражних картин: у 1984 році фільм "Фаворити місяця", удостоєний на Венеціанському кінофестивалі Спеціального призу журі.