Наталі Вуд

Талант Наталі— доньки емігранта українця Миколи Степановича Захаренко, батьки якого - Степан Захаренко та Євдокія Савченко у пошуках кращої долі переїхали до Владивостока з Харкова, і Марії Степанівни Зудилової, аристократки, родом з Барнаула, які, ставши громадянами США, змінили прізвище на Гурдін;— виявили її батьки ще в дитинстві: дівчинка зіграла свою першу роль у кіно у п'ятирічному віці у стрічці із символічною назвою "Щаслива земля". Дебют був успішним: з 8 років Наталі вже одержувала тисячу доларів щотижня й фактично утримувала свою родину. Своє 18-ліття Наталі Вуд (псевдонім, обраний для неї на кіностудії на честь відомого кінорежисера Сема Вуда) відзначила зйомками в своєму 25-му фільмі.

Після участі у фільмі "Бунтівник без причини" Наталі Вуд стали називати то другою Елізабет Тейлор, то Мерилін Монро. Визнання актриси не забарилося — після участі у знаменитій "Вестсайдській історії" — кіноверсії сучасного прочитання кохання Джульєти та Ромео Наталі Вуд стала всесвітньовідомою кіноакторкою. Але номінування на "Оскар" не принесло бажаної перемоги — нагороди найпрестижнішої премії Американської Кіноакадемії. Потім запрошення зніматися стали рідшими.

Повним інтригуючих сюжетів було й особисте життя Наталі Вуд, чиєї прихильності прагнули Френк Сінатра, Воррен Бітті, Елвіс Преслі. Останній ледь не одружився з Наталі: на заваді стали його родичі. 1957 року акторка вийшла заміж за голлівудську зірку, заможного спадкоємця Роберта Вагнера. Подружжя розлучалося, знову брало шлюб… Нездоровий спосіб життя — це єднало акторську родину. Успіх залишив Наталі й у творчості.
У ніч з 29 на 30 листопада 1981 року Наталі Вуд знайшли мертвою в прибережних водах Лос-Анжелеса. Похована на кладовищі Вествуд на сході Лос-Анжелеса.