Лу Ферріньо

C дитинства Луї ніколи не справляв враження майбутнього чемпіона. Він був високим, худим юнаком. У трирічному віці переніс простудні захворювання, що закінчилося частковою втратою слуху. З–за глухоти він ніяк не міг навчитися виразно говорити. Він став постійною мішенню для насмішок і навіть знущань. У 13 років при зрості 172 см важив 57 кг. Ферріньо так соромився свого тіла, що, почавши займатися культуризмом, цілих три роки тренувався потай від усіх в підвалі будинку, де жила його сім'я. "Врешті-решт я вирішив плюнути на свій сором, –згадує Луї, – Я переріс свій підвал, мені потрібна була штанга і тренажери. Так я вийшов з підвалу і, зціпивши зуби відправився на пошуки атлетичного клубу..." "Луї – було тоді 16 років.

Правильний і послідовний підхід до тренувань дав позитивні результати,і він почав виступати на змаганнях. Через два роки він став "Мр.Америка". Через чотири – "Мр.Юніверс".
І на професійному подіумі Луї швидко досяг вищих ступенів, ставши грізним конкурентом, що панував тоді Арнольда Шварценеггера.

Однак, незважаючи на всі зусилля Ферріньо, в 1974 і 1975 роках король зумів зберегти титул "Містер Олімпія". У 1975–му, коли Шварценеггер оголосив про своє рішення змінити поміст на сценічну площадку, здавалося, ніщо не завадить Ферріньо стати прем'єром серед асів бодібілдингу. Однак спочатку Луї вирішив заробити в професійному футболі, але отримав травму гомілки і залишив не встигла початися кар'єру. Сама доля змусила його повернутися в культуризм. Два роки наполегливих тренувань – і Луї набирає чудову форму (при зрісті197 см об'єм його руки становив 60 см, а вага – 132 кг). Всі готують його "Містер Олімпія". Але... Сталося те, що сталося. Луї Феррично вибрав свій шлях, і засуджувати його за це ніхто не має права.