Саллі Філд

Філд почала свою кар'єру в підлітковому віці у середині шістдесятих на телебаченні. Вона виконала головні ролі в декількох сіткомах, таких як "Джиджет (англ.)рос." (1965-1966) і "Літаюча черниця (англ.)рос." (1967-1970). У наступні роки вона продовжила кар'єру комедійної актриси на телебаченні, а в 1976 році домоглася визнання критиків за виконання головної ролі у телевізійній психологічній драмі "Сібіл", яка принесла їй першу премію "Еммі". Рік потому вона отримала номінацію на "Золотий глобус" за роль у комерційно успішне кінофільмі "Смокі і Бандит".

Одним з головних досягнень у кар'єрі актриси стала роль у соціальній драмі 1979 року "Норма Рей", яка принесла їй кілька престижних нагород, включаючи "Оскар", "Золотий глобус" і нагороду Каннського кінофестивалю за кращу жіночу роль. Вона продовжувала грати головні ролі в кіно, знімаючись в драмах, так і в комедіях. У 1984 році вона виконала головну роль у драмі "Місця в серці", про життя техаської вдови з двома дітьми в роки Великої депресії, яка принесла їй ще один "Оскар" і "Золотий глобус". У другій половині вісімдесятих вона зіграла у фільмах "Любов Мерфі" і "Сталеві магнолії". У дев'яностих Філд продовжувала активно зніматися в кіно, однак з меншим успіхом. У 1991 році вона виконала головну роль у драмі "Без дочки — ніколи", яка отримала змішані відгуки від критиків і не мала успіху у прокаті, а також в успішних фільмах "Мильна піна", "Місіс Даутфайр" і "Форрест Гамп". У другій половині дев'яностих Філд зробила перерву в кінокар'єрі, зайнявся режисурою і продюсерською діяльністю.

У 2001 році вона виграла свою другу премію "Еммі" за роль в серіалі "Швидка допомога". З 2006 по 2011 рік вона виконувала роль Нори Уокер в телесеріалі "Брати і сестри", за яку отримала премію "Еммі" за "Кращу жіночу роль у драматичному телесеріалі" у 2007 році нагороду Гільдії кіноакторів США за Кращу жіночу роль у драматичному серіалі" в 2009 році.