Вхід

Анатолій Папанов

Анатолій Папанов

Дата народження:31 жовтня 1922 скорпіон

Дата смерті:07 серпня 1987

Місце народження:Вязьма, Смоленська область, Росія

Діяльність:актор

Досягнення:Народний артист СРСР (1973). Лауреат Державної премії СРСР (1989 — посмертно).

10
6 голосів
Оцінити:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Народився в місті Вязьмі Смоленської області. Батько — Дмитро Пилипович, мати — полька Олена Болеславівна Росковська.

В Москву переїхав з батьками, поселились в районі Малі Кочки (рос. Малые Кочки), працював в ремонтних майстернях 2-го Московського шарикопідшипникового заводу (ливарником), одночасно займався в художній самодіяльності в популярній театральній студії "Каучук" при заводі.

З перших днів німецько-радянської війни — на фронті. Був старшим сержантом, командував взводом зенітної артилерії. В 1942-му важко поранений в ногу під Харковом і у віці 21 року став інвалідом третьої групи. Повернувся в Москву і вступив на акторський факультет ГІТІСа в майстерню артистів МХАТа М. М. Орлової і В. О. Орлова. Успішно здав державні екзамени 11 листопада 1946 року, граючи роль молодого Констянтина в спектаклі "Діти Ванюшина" і роль старого в комедії Тірсо де Моліни "Дон Хіль — Зелені Штани".

Народився в місті Вязьмі Смоленської області. Батько — Дмитро Пилипович, мати — полька Олена Болеславівна Росковська.

В Москву переїхав з батьками, поселились в районі Малі Кочки (рос. Малые Кочки), працював в ремонтних майстернях 2-го Московського шарикопідшипникового заводу (ливарником), одночасно займався в художній самодіяльності в популярній театральній студії "Каучук" при заводі.

З перших днів німецько-радянської війни — на фронті. Був старшим сержантом, командував взводом зенітної артилерії. В 1942-му важко поранений в ногу під Харковом і у віці 21 року став інвалідом третьої групи. Повернувся в Москву і вступив на акторський факультет ГІТІСа в майстерню артистів МХАТа М. М. Орлової і В. О. Орлова. Успішно здав державні екзамени 11 листопада 1946 року, граючи роль молодого Констянтина в спектаклі "Діти Ванюшина" і роль старого в комедії Тірсо де Моліни "Дон Хіль — Зелені Штани".

Після ГІТІСа Папанова запросили і у МХАТ, і в Малий театр, але він разом зі всім курсом їде в Клайпеду, створювати новий театр.

Одружується з актрисою Надією Юріївною Каратаєвою.

1946 — актор Клайпедського російського драматичного театру, де його першою роллю була роль Сергія Тюленіна в "Молодій гвардії".

1948 — за пропозицією режисера Андрія Гончарова Папанов переходить в Театр Сатири в Москві. Всього в цьому театрі Анатолій Дмитрович за 40 років створить 50 образів. Деякі вистави були зняті на кінострічку, наприклад, іскрометні " Маленькі комедії великого дому" з музикою Давида Тухманова, де партнерами Папанова були Андрій Миронов, Тетяна Пельтцер, Спартак Мішулін, Олександр Ширвіндт, Михайло Державін і ін.

1964 — лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації "Призи акторам".

1966 — лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (за роль Серпиліна в фільмі "Живі і мертві").

Кіноглядачі різних поколінь захоплюються творчим дуетом кіноакторів Анатолія Папанова і Андрія Миронова у кінофільмах "Бережись автомобіля", "Діамантова рука", серіалі "Дванадцять стільців".

1973 — народний артист СРСР.

В цьому ж році помирає мати Анатолія Дмитровича.

Помер від сердечного приступу, приймаючи холодний душ у жаркий день (на той момент в будинку не було гарячої води). На момент смерті в квартирі знаходилось 10.000 рублів — зарплата за кінострічку "Холодне літо п'ятдесят третього". Надія Каратаєва згодом розказувала журналу "Фактор":

"Пройшов, напевно, місяць післе похорону. Дзвонять мені із знімальної групи фільму "Холодне літо": "Надія Юріївна, а гроші Вам Анатолій Дмитрович встиг передати?". Він же напередодні отримав за зйомки приблизно дев'ять тисяч рублів.

…Грошей в квартирі я не знайшла. Запитала зятя, а той був в шоці, пам'ятає тільки, що в спальню заходили санітари, шукали простирадла… — А в міліцію Ви про зникнення заявляли? — Ні. Ми всі булі в шоці. Людину жаль, а гроші…"

1989 — лауреат Державної премії СРСР (за роль Копалича в фільмі "Холодне літо п'ятдесят третього", це його остання роль в кіно, посмертно). Всього Анатолій Дмитрович брав участь у створенні понад сімдесяти кінострічок, включаючи озвучування мультфільмів, як, наприклад, Вовк з мультсеріалу "Ну, постривай!".

Викладав в ГІТІСі, випустив диск як виконавець пісень.

Остання роль в театрі — Гіце в спектаклі "Руда кобила з дзвіночками" театру Сатири.

Похоронений на Новодівочому цвинтарі в Москві (рос. Новодевичье кладбище).

Небесне тіло — мала планета № 2480 названа іменем Папанова.

В шлюбі мав дочку Олену (актриса).

Народився в місті Вязьмі Смоленської області. Батько — Дмитро Пилипович, мати — полька Олена Болеславівна Росковська.

В Москву переїхав з батьками, поселились в районі Малі Кочки (рос. Малые Кочки), працював в ремонтних майстернях 2-го Московського шарикопідшипникового заводу (ливарником), одночасно займався в художній самодіяльності в популярній театральній студії "Каучук" при заводі.

З перших днів німецько-радянської війни — на фронті. Був старшим сержантом, командував взводом зенітної артилерії. В 1942-му важко поранений в ногу під Харковом і у віці 21 року став інвалідом третьої групи. Повернувся в Москву і вступив на акторський факультет ГІТІСа в майстерню артистів МХАТа М. М. Орлової і В. О. Орлова. Успішно здав державні екзамени 11 листопада 1946 року, граючи роль молодого Констянтина в спектаклі "Діти Ванюшина" і роль старого в комедії Тірсо де Моліни "Дон Хіль — Зелені Штани".
Читати повністю
Повернутися до списку персон

Іменинники, 27 листопада

Вхід через сервіси

Для входу на KINOafisha.ua ви можете використати
свої акаунти в наступних сервісах: