Матьє Амальрік

Матьє Амальрік народився 25 жовтня 1965 року у французькому передмісті Парижа Нейї-сюр-Сен. Його батько Жак Амальрік працював редактором в газеті Libération, a мати Ніколь Занд літературним критиком в газеті Le Monde. Матьє не чистокровний француз, хоч і народився у Франції, його мати — єврейка, що втекла з батьками з Польщі напередодні Другої світової війни.

У дитинстві він провів кілька років (з 1970-го по 1973-й) у Вашингтоні, куди його батько був направлений як іноземний журналіст, а з 1973-го по 1977-й — у Москві.

У юному віці цікавився літературою і східними мовами. У своєму першому фільмі "Фаворити Місяця", взяв участь випадково, на цьому наполіг друг сім'ї Отар Іоселіані. Після першої ролі, він починає мріяти лише про кіно і намагається поступити в кіношколу IDHEC. При вступі зазнає невдачі, пред'явивши комісії свою короткометражку, зняту на 8 мм. плівку, але намірів зайнятися режисурою не полишає. Випадково вдається влаштуватися на роботу кухарем, у відому кінокомпанію продюсера Пало Бранко — Gemini Films. Незабаром він вже асистент у кількох режисерів та знімається в епізодичних ролях.

На початку 1990-х знімає короткометражні стрічки, але популярним так і не стає. Познайомившись з відомим режисером Арно Деплешеном, у 1995 році отримує свою першу велику роль у фільмі "Вартовий". Через два роки Амальріка нагороджено премією "Сезар", за роль у фільмі "Як я обговорював... (Моє сексуальне життя)", в категорії "Найкращий чоловічий дебют", а після удачі на Каннському фестивалі стає відомим, французьким актором, але в основному для вузьких кіл. Незважаючи на акторську популярність, він не покидає режисуру і в цьому ж році знімає свій перший, повнометражний фільм "Їж свій суп". В подальшій його кар'єрі низка маловідомих фільмів, а у 2001 році він як режисер знімає дружину, відому акторку Жанну Балібар у фільмі "Уїмблдон", сценарій до якого був написаний разом з Паскалем Ферраном. Французькі критики досить високо оцінили обидві його роботи.

Міжнародна кар'єра матьє Амальріка почалася у 2005 році з невеликої ролі у фільмі Стівена Спілберга "Мюнхен", уперше йому запропонували можливість зніматися в іноземному фільмі. У 2008 році він отримав другу премію "Сезар" за фільм "Скафандр і метелик", у тій же номінації. У цьому фільмі він грає письменника, повністю паралізованого після інсульту. Але найбільшу зарубіжну роль головного лиходія Домініка Гріна він зіграв у фільмі про Джеймс Бонда "Квант милосердя". Через зйомки у цьому фільмі Амальрік не зміг приїхати на вручення йому премії "Сезар".

У 2010 році Матьє як режисер представляє свій новий фільм "Турне", за який згодом був нагороджений в Каннах як найкращий режисер.

У 2012 ріку взяв участь у фільмі "Джиммі Пікар", за цю роль був номінований на премію Каннського відеофестивалю. У 2013 році знявся у Романа Полянського у фільмі "Венера в хутрі", де в останню мить замінив виконавця головної ролі Луї Гарреля.

Приватне життя

Перебував у шлюбі з Жанною Балібар (розлученні з початку 2000-х років). Має двох дітей — синів П'єра та Антуана.