Марина Берті

Справжнє ім'я та прізвище — Олена Морін Бертоліні. Народилася в сім'ї італійського іммігранта. У 1936 році переїхала до Флоренції, Італія. Вивчала акторську майстерність у театральній школі. По завершенню навчання — актриса EIAR радіо Флоренції. Вперше в кіно Марина з'явилася в 1941 році у фільмі П'єро Баллеріні "Втікач/La Fuggitiva" (Лусія). Найкращі акторські роботи — Селестина в екранізації роману Е. Де Марки режисером Альберто Латтуада "Джакомо-ідеаліст" (1943), Клементина Добердо у фільмі Альберто Бевілакуа "La califfa" (1970, премія "Срібна стрічка"). Виконала ролі в 119 італійських і американських фільмах, серед яких "Камо грядеши" (Евніка, 1951), "Бен-Гур" (Флавія, 1959), "Мадам Сен-Жен" (Еліза Бонапарт, 1962), "Ісус з Назарета" (Єлизавета, 1977) та ін. Марина Берті знімалася у найкращих кінорежисерів — Вітторіо Де Сіка, П'єтро Джермі, Вільяма Уайлера, Джозефа Манкевича, Франко Дзефіреллі, Альберто Латтуада, Карло Лідзані, Нані Лой, Крістіан-Жак. Знімалася на ТБ, в тому числі у серіалі "Едера" (1992). Останній раз з'явилася на екрані в ролі княгині у фільмі французького режисера Коста-Гавраса "Амінь" (2002) за драмою Рольфа Хоххута "Der Stellvertreter". У 1944 році Марина Берті вийшла заміж за італійського актора Клаудіо Гора, з яким прожила довге щасливе життя до його смерті в 1998 році. Діти — сини Андреа Джордана, Карло Джордана і дочка Марина Джордана, теж стали акторами.