Лена Улін

Лена Улін народилася 22 березня 1955 року в Стокгольмі, Швеція. Батько Стіг Олін — актор, мати Брітта Холмберг — театральна актриса. Вона рано проявила інтерес до драми і, закінчивши школу, намагалася вступити до театральної школи, але два роки поспіль провалювала вступні тести. Після цього вивчала медицину в університеті, недовгий час працювала медсестрою в лікарні і вчителькою на заміну. Інгмар Бергман, друг сім'ї, переконав спробувати втретє і вона була прийнята в "Національну театральну академію" у 1976 році. Через чотири роки Улін отримала місце в трупі "Королівського драматичного театру", де працювала до 1994 року, зігравши безліч помітних ролей в класичних і сучасних пьесах.

У другій половині 1970-х стала з'являтися у шведських фільмах, а в кінці 1980-х в американських картинах. За найкращу жіночу роль другого плану у фільмі "Нестерпна легкість буття" (1988) була номінована на премію "Золотий глобус". За фільм "Вороги, історія кохання" (1989) була номінована на "Оскар", як найкраща актриса другого плану. Також знімалася у фільмах "Гавана" (1990), "Ромео спливає кров'ю" (1993), "Ніч у Мангеттені" (1996), "Дев'ята брама" (1999). У 2001 році була номінована на премію "БАФТА" в категорії найкраща жіноча роль другого плану у фільмі "Шоколад", а в 2003 році отримала номінацію на "Еммі" в серіалі "Шпигунка".

Особисте життя

Лена Улін мала романтичні відносини з актором Оряном Рамбергом, у них народився син Огюст (1986). У 1994 році Олін вийшла заміж за кінорежисера Лассе Халльстрема, у них народилася дочка Тора (1994).