Олександр Кайдановській

У 1960—1961 роках навчався в Дніпропетровському зварювальному технікумі імені Євгена Патона.

У 1965 році закінчив Ростовське театральне училище (курс М. І. Бушнова).

Закінчив Театральне училище ім. Б. Щукіна (1969).

1969—1971 рр. — актор Державного академічного театру імені Є. Вахтангова. Працював у МХАТі і Театрі на Малій Бронній.

У 1967 році дебютував в кіно у фільмі "Таємнича стіна".

Знімався у фільмах і телеспектаклях; зокрема, в кінокартинах українських кіностудій ("Іду своїм курсом" (1974), "Десять негренят" (1987), "Нові пригоди янкі при дворі короля Артура" (1988), а також у ряді іноземних.

Світову славу акторові принесла головна роль у фільмі Андрія Тарковського "Сталкер" (1979, картина удостоєна ряду міжнародних кінопремій).

Працював на озвучуванні фільмів і мультфільмів ("Повернення" (1980), "Два квитки до Індії" (1985), "Контракт" (1985), "Перевал" (1988) тощо).

У 1984 році закінчив Вищі курси сценаристів і режисерів (майстерня А. Тарковського, потім — Сергія Соловйова). Поставив картини "Проста смерть..." (1985, за мотивами повісті Л. Толстого "Смерть Івана Ілліча"), "Дружина керосинника" (1988) та ін.

1989 р. зняв (а у 1992-93 рр. закінчив монтувати) єдиний серед своїх режисерських робіт документальний фільм-інтерв'ю "Маестро: Сергій Параджанов" (довгий час після смерті О. Кайдановського стрічка вважалася втраченою, була знайдена на Ризькій кіностудії і відреставрована).

Викладав режисуру в Театральному училищі імені Б. В. Щукіна; вів сценарну майстерню на Вищих курсах режисерів і сценаристів.

Пішов з життя 3 грудня 1995, похований на Кунцевському кладовищі Москви.

Сім'я
Батьки одружилися в 1945.

Батько: Леонід Львович (Лейб Лейбович) Кайдановський (1921, Катеринослав — грудень 1970, Ленінград), працював начальником радіолокаційної станції в Батайську, згодом заступником начальника ростовського БМУ-5, що спеціалізується на підводному зварюванні.
Мати: Віра Оніщук (померла в грудні 1990 року), після закінчення Московського бібліотечного інституту (1955) завідувала дитячим сектором в ростовському Палаці енергетиків, була режисером-постановником дитячої театральної студії.
Після розлучення батьків в 1960 у жив з батьком, з 1962 — в новій сім'ї батька, мачуха — Ірина Пухальська. Єдинокровні сестри — Ольга (нар. 1963) і Тетяна (нар. 1964). Мати вдруге вийшла заміж на початку 1960-х років, займалася надомною працею в комбінаті прикладних мистецтв. Єдиноутробний брат — Михайло Єсіпов (1965—2000), працював ревізором.

Перша дружина (1966—1975): Ірина Бичкова (Кайдановська), згодом доцент кафедри психофізіології та клінічної психології російського ПФУ.
Дочка: Дар'я (р. 1970).
Друга дружина (1975—1980): актриса Євгенія Симонова, з якою познайомився на зйомках фільму "Зникла експедиція" (1974).
Дочка: Зоя
Третя дружина: Наталія Судакова (Кайдановська).
Син: Кайдановський Андрій Олександрович.
Четверта дружина (1995): Інна Піварс. Шлюб тривав лише три тижні (до смерті актора).