Дата народження:27 червня 1955, 69 років рак
Місце народження:Париж, Франція
Діяльність:актриса
Досягнення:Неодноразова володарка премії "Сезар".
Ізабель Аджані народилася 27 червня 1955 року в Парижі (за іншими даними — в Баварії) в родині німкені та алжирця турецького походження.
Як актриса Аджані дебютувала в 1969 році у фільмі "Маленький вугляр" (Le petit bougnat) — причому знімалася вона під час літніх канікул. Потім вона працювала в театрі "Комеді Франсез", де ще в 17 років була відмічена критикою. Відомість актрисі принесла головна роль у фільмі Франсуа Трюффо "Історія Аделі Г.". За цю роль Аджані була номінована на "Оскар". Після цього Ізабель знімалася у найкращих режисерів — Поланського, Бессона, Беккера. І майже усі ці ролі були трагічними.
Ізабель Аджані народилася 27 червня 1955 року в Парижі (за іншими даними — в Баварії) в родині німкені та алжирця турецького походження.
Як актриса Аджані дебютувала в 1969 році у фільмі "Маленький вугляр" (Le petit bougnat) — причому знімалася вона під час літніх канікул. Потім вона працювала в театрі "Комеді Франсез", де ще в 17 років була відмічена критикою. Відомість актрисі принесла головна роль у фільмі Франсуа Трюффо "Історія Аделі Г.". За цю роль Аджані була номінована на "Оскар". Після цього Ізабель знімалася у найкращих режисерів — Поланського, Бессона, Беккера. І майже усі ці ролі були трагічними.
У 1981 році 26-річна актриса отримала свій перший "Сезар" за роль у фільмі "Одержима бісом" (режисер — Анджей Жулавський). Ця ж роль разом з роботою у фільмі "Квартет" Джеймса Айворі принесла Ізабель ще одну нагороду — Срібну премію за найкращу жіночу роль Каннського кінофестивалю. В 1983 Аджані отримує свій другий "Сезар" за "Убивче літо" режисера Жана Беккера.
У 1988 році Ізабель Аджані дебютувала як продюсер у фільмі Бруно Нюйттена "Каміла Клодель". В цьому ж фільмі вона зіграла головну роль, яка принесла ії третій "Сезар" та нагороду за найкращу жіночу роль на Берлінському кінофестивалі. За цю ж роль Аджані була номінована на "Оскар", але він їй знову не дістався.
У 1993 році роль королеви Марго в однойменному фільмі режисера Патріса Шеро принесла Аджані ще один "Сезар" — четвертий. Вп'яте актриса отримала цей приз у 2010 році за фільм Жана-Поля Лілієнфельда "Останній урок".
Громадська та інша діяльність
Ізабель Аджані очолює ряд громадських рухів, бореться проти голоду і расизму, захищає Салмана Рушді, демократію в Алжирі. Вона — голова комісії з авансів при Національному кіноцентрі Франції, яка займається розподілом фінансових коштів, що спрямовуються на розвиток національного кінематографу. У 1997 вона очолювала журі ювілейного 50-го Каннського кінофестивалю.
Крім зйомок у фільмах Адждані грає на сцені театрів, записує музичні альбоми. 1983 вона записує свій перший музичний диск. Кліп починаючої співачки знімає також починаючий тоді режисер Люк Бессон. З короткого досвіду співпраці пізніше народиться абсолютно культова Підземка, що остаточно і назавжди закріпила зоряний статус Аджані.
Особисте життя
Ізабель Аджані жодного разу не була заміжньою, проте має двох синів: від оператора і режисера Бруно Нюйттена та англійського актора Деніела Дей-Льюїса. 2004 р. Аджані збиралася вийти заміж за відомого французького музиканта і композитора Жана-Мішеля Жарра, проте весілля так і не відбулося.
Ізабель Аджані народилася 27 червня 1955 року в Парижі (за іншими даними — в Баварії) в родині німкені та алжирця турецького походження.
Як актриса Аджані дебютувала в 1969 році у фільмі "Маленький вугляр" (Le petit bougnat) — причому знімалася вона під час літніх канікул. Потім вона працювала в театрі "Комеді Франсез", де ще в 17 років була відмічена критикою. Відомість актрисі принесла головна роль у фільмі Франсуа Трюффо "Історія Аделі Г.". За цю роль Аджані була номінована на "Оскар". Після цього Ізабель знімалася у найкращих режисерів — Поланського, Бессона, Беккера. І майже усі ці ролі були трагічними.