Влодзімеж Прес

Влодзімєж Прес народився 15 травня 1939 року у Львові, Польська Республіка (нині — обласний центр України). Свого батька він не знав (пізніше з'ясувалося, що той потрапив в єврейське гетто у Варшаві і був закатований у концтаборі Треблінка). Його вагітна мати, побоюючись швидкого вторгнення Третього рейху в Польщу, бігла в бік східного кордону цієї країни. Тут вона народила Влодзімежа. Пізніше, з початком Великої Вітчизняної війни, сім'я була евакуйована в місто Чкаловськ Нижегородської області. Там дитину віддали до  дитячого будинку, а його мати пішла на фронт. З дитинства хлопчик виховувався в російськомовному середовищі. Після повернення до Польщі він деякий час був змушений переучуватися рідній мові.

Отримавши середню освіту, Влодзімеж Прес поступив у Варшавську академію драматичного мистецтва. У 1963 році, після її закінчення, відбувся його театральний, а трохи пізніше — кінематографічний дебют у фільмі "Розлучень не буде". У 1966-1970 роках бере участь у зйомках 21 серійного телевізійного циклу "Чотири танкісти і собака", що став з усіма його персонажами культовим у глядачів країн соціалістичного блоку. Під час зйомок познайомився з костюмером Ренатою, яка пізніше стала його дружиною.

Одночасно з роботою в кіно служив у Народному театрі Варшави (1963-1975 роки), театрі "Квадрат" (1975-1982 роки). У 1982 році виїхав на проживання до Франції. Після повернення в 1986 році продовжив творчість у Драматичному театрі, а з 1992 року — в театрі "Студіо" Варшави. Початок 1990-х років було відзначено двома не великими, але надзвичайно виразними ролями: єврея з гетто у фільмі Анджея Вайди "Корчак" і сина Сталіна у фільмі Агнешки Холланд "Європа, Європа".

В даний час бере участь в антрепризах, дублює іноземні фільми, активно працює на радіо. Живе у Варшаві. Має двох дітей і трьох онуків.