Євгенія Ханаєва

Народилася 1921 р. у м. Богородськ Московської губернії (нині — Ногінськ Московської області). Дочка видатного соліста Большого театру — оперного співака Никандра Сергійовича Ханаєва.

У дитинстві по кілька годин щодня займалася навчанням грі на фортепіано і вокалу. Дуже любила театр і мріяла про сцену.

У 1938—1939 рр. — студентка юридичного факультету МДУ.

У 1939—1941 рр. займалася в театральному училищі ім. Щепкіна, в 1941—1943 рр. — у Московському міському театральному училищі. Перейшла в Школу-студію МХАТу при її створенні (1943), яку закінчила у 1947 році.

Протягом усього життя (сорок років) служила в Московському художньому академічному театрі. Серед театральних робіт — ролі в спектаклях: "Домбі і син" (1949, місіс Чик), "Міщани" (1949), "Плоди освіти" (1951, княжна), "Золота карета" (1957), "Зимова казка" (1958), "Юпітер сміється" (1958), "Ляльковий дім" (1960), "Марія Стюарт" (1962, королева Єлизавета), "Чайка" (1968, Поліна Андріївна), "Іванов" (1976, Зюзюшка), "Старий Новий рік" (1973), "Засідання парткому" (1975), "Ми, що нижче підписалися" (1979), "Так переможемо!" (1981).

Євгенія Ханаєва була глибокою й іронічною актрисою, добре співала, танцювала. Найкраще їй вдавалися характерні, ексцентричні, гротескні, комедійні ролі. Колеги по акторському цеху захоплювалися її талантом. А кінокритик Лариса Малюкова дала визначення її амплуа як „чеховської клоунеси“, що „відіграла лише п'ять відсотків від її обдарування“.

Знімалася в кіно. Переважно ролі другого плану, але завжди яскраві — які запам'ятовуються надовго. Всього в кіно і фільмах-спектаклях актриса зіграла близько шістдесяти ролей.

Євгенія Никандрівна Ханаєва померла після важкої хвороби і операції 8 листопада 1987 р. у Москві (за іншими джерелами — с. Глухово, Ногінський район). Про присвоєння їй звання Народної артистки СРСР вона так і не дізналася.

Похована на Введенському (Німецькому) кладовищі поряд з батьком.

Пам'ять

2010: Документальний фільм "Євгенія Ханаева. Під звуки нестаріючого вальсу" ((рос.) "Евгения Ханаева. Под звуки нестареющего вальса", Росія, ДТРК "Культура", реж. Ольга Жукова)
2011: Документальний фільм в телевізійному циклі "Кумири": "Євгенія Ханаева. З антрактом на любов... " ((рос.) "Евгения Ханаева. С антрактом на любовь...", Росія, телекомпанія "Останкіно", реж. Ірина Крячко)