Зінаїда Шарко

Народилася 14 травня 1929 р. в Ростові-на-Дону. Батьки Зінаїди Шарко були далекі від мистецтва. Мама — домогосподарка, донська козачка, родом з-під Ростова. Батько — за професією пожежник, родом з України. За спогадами Зінаїди, він за все своє життя прочитав лише дві книжки — "Підняту цілину" і спогади маршала Жукова, але при цьому був надзвичайно інтелігентною людиною.

Дитинство пройшло на півдні Росії: в Ростові-на-Дону, Туапсе, Новоросійську. Вперше вийшла на сцену в п'ятирічному віці на самодіяльності при пожежній охороні, де працював батько, задекламувавши поему "Їжакові рукавиці", присвячену наркому НКВС Миколі Єжову.

Перед війною сім'я Шарко переїхала в Чебоксари, де Зіна продовжила свою сценічну діяльність. Зокрема в школі, у другому класі грала на сцені самодіяльності Попелюшку, в третьому — була Царівною-Лебідь, а в четвертому — співала партію кози у виставі-опері "Вовк і семеро козенят".

У роки війни в будинку піонерів був організований ансамбль пісні і танцю. Діти проводили в госпіталях концерти для поранених бійців. Всього Зінаїда взяла участь в 90 концертах, за що була удостоєна медалі "За доблесну працю".

У часі війни написала наркому освіти заяву з текстом про своє бажання йти воювати на фронт:
" Наркому освіти товаришеві Макарову. Від учениці сьомого класу Зінаїди Шарко. Прошу направити мене на навчання в Кронштадтське торпедне училище.      "

Закінчивши школу із золотою медаллю, вирішила вступати до театрального училища. Закінчила Ленінградський театральний інститут ім. О. М. Островського (1951, нині Санкт-Петербурзька державна академія театрального мистецтва, клас Бориса Зона).

З 1951 року — актриса "Лєнгосестради", театру імені Лєнсовета.

З 1956 року — Ленінградського АБДТ ім. М. Горького (з 1992 — ім. Г. О. Товстоногова). Працює в петербурзькому театрі "Приют Комедианта", в антрепризі. Актриса виступає з читанням віршів на естраді, знімається в кіно і на телебаченні.

В кіно з 1954 року (дебютувала роллю поштового службовеця у фільмі "Ми з вами десь зустрічалися"). Зіграла понад 60 ролей у фільмах і телеспектаклях. Провідні ролі — у фільмах "Довгі проводи" (1971, реж. Кіра Муратова, "Одеська кіностудія"), "Фантазії Фарятьєва" (1979, реж. Ілля Авербах), "Місяцем був повний сад" (2000, реж. Віталій Мельников).

Сім'я

    Першим чоловіком Зінаїди Шарко був режисер Ігор Владимиров (1919, Катеринослав (нині Дніпропетровськ) — 1999, Санкт-Петербург). У 1956 році у подружжя народився син Іван. Коли йому виповнилося сім років, Ігор Владимиров пішов з сім'ї до Аліси Фрейндліх.

    Другий раз заміж Зінаїда Шарко вийшла за актора Сергія Юрського, проте згодом розвелася. Має двох онуків та правнука.