Вхід

Микола Рибніков

Микола Рибніков

Дата народження:13 грудня 1930 стрілець

Дата смерті:22 жовтня 1990

Місце народження:Борисоглібськ Воронезька область

Діяльність:актор

Досягнення:Заслужений артист РРФСР (1964), Народний артист РРФСР (1981).

10,0
798 голосів
Оцінити:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мати — Клавдія Олександрівна, батько — Микола Миколайович. Виріс у Сталінграді, де закінчив залізничну школу. Навчався у школі № 5 (колишній чоловічій гімназії). Тут, на підмостках шкільної сцени, й помічено ознаки його акторської обдарованості. Був актором допоміжного складу Сталінградського драматичного театру. Навчався у Сталінградському медичному інституті. Рано залишився без матері. У 1944 році виїхав до Сталінграду його батько, син перебрався до нього. Деякий час вони жили разом, але батько незабаром помер.

Мати — Клавдія Олександрівна, батько — Микола Миколайович. Виріс у Сталінграді, де закінчив залізничну школу. Навчався у школі № 5 (колишній чоловічій гімназії). Тут, на підмостках шкільної сцени, й помічено ознаки його акторської обдарованості. Був актором допоміжного складу Сталінградського драматичного театру. Навчався у Сталінградському медичному інституті. Рано залишився без матері. У 1944 році виїхав до Сталінграду його батько, син перебрався до нього. Деякий час вони жили разом, але батько незабаром помер.

У 1948 році вступив до московського Всесоюзного державного інституту кінематографії (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової), який закінчив у 1953 році. Московський зоряний період Рибникова, його одруження з актрисою, красунею Аллою Ларіоновою, їхню взаємну любов і коло спілкування на рівні світових зірок досить повно описано в безлічі столичних видань. Під час навчання дар майстерно наслідувати відомих людей і тяга до розіграшів одного разу мало не обійшлися Рибникову дорого — про цю історію розповів згодом у своєму фільмі "Яка чудова гра" (1995) Петро Тодоровський.

З 1953 року — актор Театру-студії кіноактора. Дебют у кіно пройшов майже непоміченим, це фільм "Команда з нашої вулиці", роль Дроздова. По-справжньому його акторський талант розкрився в режисерів Олександра Алова та Володимира Наумова в картині "Тривожна молодість" і у М. Швейцера в "Чужій рідні".

Справжня всесоюзна слава прийшла до артиста після стрічок "Весна на Зарічній вулиці" (1956), котру поставили Ф. Миронер і М. Хуцієв, і "Висота" (1957) режисера Олександра Зархі. У 1958 році Микола Рибников зафільмувався в картині Е. Рязанова "Дівчина без адреси" — хоча публіка гаряче прийняла фільм — він зайняв друге місце в прокаті, — критика (як і сам режисер) визнала його не дуже вдалим. Утім, у 1961 році актор погодився фільмуватися в комедії, коли режисер Юрій Чулюкин запросив його на головну роль лісоруба Іллі Ковригіна у фільмі "Дівчата". Ця картина мала величезний глядацький успіх і до цього дня залишається в числі найкращих комедій радянського кіно. Надалі Миколу Рибникова багато фільмували, на його ліку такі фільми, як "Їм підкоряється небо", "Війна і мир" (де він виконав роль Дениса Давидова), "Звільнення", "Хокеїсти". Великий успіх випав на долю картини "Сьоме небо" (1972), в якій Микола Рибников знявся зі своєю дружиною Аллою Ларіоновою.

Наприкінці 70-х і в 80-х роках актора запрошували фільмуватися чимраз рідше і здебільшого в епізодичних ролях. Найбільш запам'яталася роль Рибникова цього періоду — Кіндрат Петрович у стрічці "Вийти заміж за капітана" (1985).

Помер від серцевого нападу. Похований в Москві на Троєкурівському кладовищі.

Сім'я

Дружина — актриса Алла Ларіонова. Одружилися 2 січня 1957.

Дочка Олена (удочерена, вона дочка актора І.Ф. Переверзєва, з яким Алла жила у фактичному шлюбі до весілля з Рибниковим). Микола Рибников удочерив дівчинку і все життя вважав за рідну доньку. Олена тепер на пенсії, до цього — працювала монтажером на ТБ.

Дочка Арина — (нар. 19 червня 1961). Страждала на алкоголізм. (Померла 17 червня 2004). 

Онуків немає.

Мати — Клавдія Олександрівна, батько — Микола Миколайович. Виріс у Сталінграді, де закінчив залізничну школу. Навчався у школі № 5 (колишній чоловічій гімназії). Тут, на підмостках шкільної сцени, й помічено ознаки його акторської обдарованості. Був актором допоміжного складу Сталінградського драматичного театру. Навчався у Сталінградському медичному інституті. Рано залишився без матері. У 1944 році виїхав до Сталінграду його батько, син перебрався до нього. Деякий час вони жили разом, але батько незабаром помер.
У 1948 році вступив до московського Всесоюзного державного інституту кінематографії (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової), який закінчив у 1953 році. Московський зоряний період Рибникова, його одруження з актрисою, красунею Аллою Ларіоновою, їхню взаємну любов і коло спілкування на рівні світових зірок досить повно описано в безлічі столичних видань. Під час навчання дар майстерно наслідувати відомих людей і тяга до розіграшів одного разу мало не обійшлися Рибникову дорого — про цю історію розповів згодом у своєму фільмі "Яка чудова гра" (1995) Петро Тодоровський.
З 1953 року — актор Театру-студії кіноактора. Дебют у кіно пройшов майже непоміченим, це фільм "Команда з нашої вулиці", роль Дроздова. По-справжньому його акторський талант розкрився в режисерів Олександра Алова та Володимира Наумова в картині "Тривожна молодість" і у М. Швейцера в "Чужій рідні".
Справжня всесоюзна слава прийшла до артиста після стрічок "Весна на Зарічній вулиці" (1956), котру поставили Ф. Миронер і М. Хуцієв, і "Висота" (1957) режисера Олександра Зархі. У 1958 році Микола Рибников зафільмувався в картині Е. Рязанова "Дівчина без адреси" — хоча публіка гаряче прийняла фільм — він зайняв друге місце в прокаті, — критика (як і сам режисер) визнала його не дуже вдалим. Утім, у 1961 році актор погодився фільмуватися в комедії, коли режисер Юрій Чулюкин запросив його на головну роль лісоруба Іллі Ковригіна у фільмі "Дівчата". Ця картина мала величезний глядацький успіх і до цього дня залишається в числі найкращих комедій радянського кіно. Надалі Миколу Рибникова багато фільмували, на його ліку такі фільми, як "Їм підкоряється небо", "Війна і мир" (де він виконав роль Дениса Давидова), "Звільнення", "Хокеїсти". Великий успіх випав на долю картини "Сьоме небо" (1972), в якій Микола Рибников знявся зі своєю дружиною Аллою Ларіоновою.

Микола РибниковНаприкінці 70-х і в 80-х роках актора запрошували фільмуватися чимраз рідше і здебільшого в епізодичних ролях. Найбільш запам'яталася роль Рибникова цього періоду — Кіндрат Петрович у стрічці "Вийти заміж за капітана" (1985).
Помер від серцевого нападу. Поховано в Москві на Троєкурівському кладовищі.
Сім'я[ред. • ред. код]Дружина — актриса Алла Ларіонова. Одружилися 2 січня 1957.Дочка Олена (удочерена, вона дочка актора І.Ф. Переверзєва, з яким Алла жила у фактичному шлюбі до весілля з Рибниковим). Микола Рибников удочерив дівчинку і все життя вважав за рідну доньку. Олена тепер на пенсії, до цього — працювала монтажером на ТБ.Дочка Арина — (нар. 19 червня 1961). Страждала на алкоголізм. (Померла 17 червня 2004). Онуків немає.

Мати — Клавдія Олександрівна, батько — Микола Миколайович. Виріс у Сталінграді, де закінчив залізничну школу. Навчався у школі № 5 (колишній чоловічій гімназії). Тут, на підмостках шкільної сцени, й помічено ознаки його акторської обдарованості. Був актором допоміжного складу Сталінградського драматичного театру. Навчався у Сталінградському медичному інституті. Рано залишився без матері. У 1944 році виїхав до Сталінграду його батько, син перебрався до нього. Деякий час вони жили разом, але батько незабаром помер.

Читати повністю
Повернутися до списку персон

Вхід через сервіси

Для входу на KINOafisha.ua ви можете використати
свої акаунти в наступних сервісах: