Луї Маль

Народився 1932 року у Франції. Вивчав політологію в Сорбонні, але покинув студії заради кінематографії в IDHEC (Institut des hautes études cinématographiques). Починав як оператор та співрежисер фільму Жака-Іва Кусто "У світі безмовності" (1956), що отримав "Оскара" та "Золоту пальмову гілку" Каннського фестивалю.

Першою самостійною роботою була стрічка "Ліфт на ешафот" (1958). Наступний фільм — "Коханці" (1958) з Жанною Моро у головній ролі — був сприйнятий дуже неоднозначно через досить відверті як на той час еротичні сцени. Він порушував теми-табу і в наступних своїх фільмах: "Блукаючий вогник" (1963), "Вада серця" (1971), "Лакомб Люсьєн" (1974). Маль, який працював і у Франції, і в Сполучених Штатах, також належить до когорти режисерів французької "нової хвилі", яким притаманне прагнення втілити у творах власний досвід і відчуття. Проте, на відміну від інших представників "нової хвилі", він завжди прагнув до різноманітності тем і жанрів. Маль також працював як режисер-документаліст. Серед його документальних стрічок — "Примарна Індія" (1969), "Людське, надто людське" (1974), "Площа Республіки" (1974), "Країна Бога" (1985).

З 1981 р. і аж до своєї смерті Луї Маль перебував у шлюбі з американською актрисою Кендіс Берген.

Луї Маль помер у Лос-Анджелесі 1995 року.