Лілі Аллен

Народилась 2 травня 1985 року в Лондоні в сім'ї відомого валлійського коміка і музиканта Кіта Аллена і його дружини, англійської кінопродюсерки Елісон Овен. У дитинстві Лілі часто переїжджала, певний час вона жила в Лондоні, потім разом з мамою в Ірландії. В юності її музичні смаки еволюціонували від глем-року до альтернативи. В 14 років вона втекла з дому, щоб потрапити на фестиваль Ґластонбері. Рік по тому Аллен відмовилася від школи і спрямувала свої сили на вдосконалення свого виконання та композиційних навичок. Потім вона записала кілька демо, а ближче до кінця 2005 року створила профіль на MySpace, де оприлюднила декілька своїх записів. Також Лілі почала вести там щоденник, регулярно викладаючи доволі цікаві і дотепні тексти про своє життя. Поступово кількість читачів її щоденника збільшувалася, люди відправляли один одному посилання на її пісні, і незабаром звістка про Лілі дійшла й до великих англійських журналів та музичних сайтів. Нотатки про Лілі і її щоденник з'явилися в журналі NME, в газеті The Observer і на сайті musicOMH.com, а диджей Джо Вайлі програв одну з її демо-записів в ефірі BBC Radio One. Приблизно в цей же час Лілі Аллен взяла за звичку щочетверга виступати в популярному лондонському клубі Notting Hill Arts Club.

Дебютний альбом "Alright, Still"

Незабаром про Лілі і її нестандартний підхід до розміщення пісень говорили по всій Європі. Коли кількість переглядів на MySpace зросла до десятків тисяч, Лілі підписала контракт з лейблом Regal Records. Її перший основний сингл "Smile" досяг перших позицій у європейських гіт-парадах, а дебютний альбом Alright, Still, що вийшов 17 липня 2006 року розійшовся накладом понад 2,6 млн примірників і приніс Аллен номінації на Греммі, BRIT Awards та MTV Video Music Awards. Також вона почала вести своє ток-шоу Lily Allen and Friends (Лілі Аллен і друзі) на BBC Three.

Другий альбом "It's not me, it's you"

Другий альбом співачки It's not me, it's you вийшов 9 лютого 2009 року. Платівка стала лідером продаж, а перший сингл "The Fear" стартував на першому місці британського національного чарту і протримався там місяць.

У вересні 2009 року Аллен заявила, що не планує записувати новий альбом і має намір зробити дворічну перерву.

У 2010 році Аллен перемогла в номінації "BRIT AWARDS" як найкраща соло-виконавиця.