Вхід

Жослін Ківрен

Jocelyn Quivrin

Жослін Ківрен

Дата народження:14 лютого 1979 водолій

Дата смерті:15 листопада 2009

Місце народження:Діжоні, Кот-д'Ор, Бургундія, Франція

Діяльність:актор

Досягнення:На його рахунку більше 50 робіт у кіно.

9,9
48 голосів
Оцінити:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Жослін Ківрен народився 14 лютого 1979 року в Діжоні (Бургундія, Франція) в сім'ї лікаря-анестезіолога Венсана Бофіса. Ківрен вивчав кінематограф і радіомовлення в Коледжі Гектора Берліоза у Венсенні, східному передмісті Парижа. Потім він поступив в університет Університет Нантер і отримав ступінь бакалавра з літератури, одночасно вивчаючи кінематограф. Проте, незабаром він кинув навчання і зайнявся професійною кар'єрою. Він провів кілька місяців у школі драматичної майстерності "Ecole des Enfants Terribles" і згодом відвідував зайняття ще на декількох курсах.

Кар'єра

Жослін Ківрен народився 14 лютого 1979 року в Діжоні (Бургундія, Франція) в сім'ї лікаря-анестезіолога Венсана Бофіса. Ківрен вивчав кінематограф і радіомовлення в Коледжі Гектора Берліоза у Венсенні, східному передмісті Парижа. Потім він поступив в університет Університет Нантер і отримав ступінь бакалавра з літератури, одночасно вивчаючи кінематограф. Проте, незабаром він кинув навчання і зайнявся професійною кар'єрою. Він провів кілька місяців у школі драматичної майстерності "Ecole des Enfants Terribles" і згодом відвідував зайняття ще на декількох курсах.

Кар'єра

Дебют Жосліна в кіно відбувся у 13 років, коли він зіграв одного з головних героїв, герцога Філіпа Анжуйського, в історичній драмі Роже Планшона "Луї, дитина-король" (1992). Фільм взяв участь в 46-му Каннському кінофестивалі 1993 року, де Ківрен придбав свого першого агента. Він знявся в кількох костюмованих драмах, зокрема у фільмі "Лотрек" (1998) Роже Плашона і, разом з Наталі Бей, в "Дитя просвіти" (2002) режисера Данієля Віня за романом Франсуази Шандернагор. Пізніше, в 2007-му, він зіграв графа де Нанзака в драмі режисера Лорана Бутонна "Помста бідняка", дія якого відбувається в першій третині XIX століття. У тому ж році вийшов фільм Даніеля Віня "Жан де Лафонтен — виклик долі" про переломний момент в житті висхідної зірки французької літератури, де Жослін зіграв молодого Людовика XIV.

У 2003-му Жослін Ківрен зіграв у кримінальному трилері режисера Тьєррі Біністі "Ненажера", у 2004-му — в драмі "Вища школа" Робера Саліса, на зйомках якої Жослін познайомився з французькою акторкою Алісою Тальйоні, яка згодом стала його дружиною.

Першою акторською роботою Жосліна Ківрена на телебаченні була роль в телесеріалі "Банда авантюристів" (фр. Les compagnons de l'aventure, 1990), яку він зіграв у 10-річному віці. У 2001 році актор здобув популярність у французького глядача, зігравши головну роль у серіалі "Растіньяк", телевізійній адаптації роману Оноре де Бальзака. Гра Ківрена була отримала багато схвальних відгуків у французьких ЗМІ, а на фестивалі телевізійних фільмів у Баньєр-де-Люшоні він отримав нагороду за найкращу чоловічу роль.

Паралельно з роботою в кіно і на телебаченні, Ківрен також виступав на театральній сцені. У 2003 році він зіграв роль лорда Дарлінгтона в постановці "Віяла леді Віндермір" за Оскаром Уайльда, де його партнерками були Каролін Сельє та Мелані Дуте[en]. У 2008 році він з'явився на Авіньйонському фестивалі у виставі "Ти мене кохаєш?" за п'єсою Реджепа Мітровіста.

У 2005 році Жослін Ківрен отримав роль детектива Нерто у трилері "Імперія вовків", де він зіграв у парі з Жаном Рено. Фільм став комерційно успішним, що допомогло росту кар'єри Ківрена. Він також брав участь у двох "оскароносних" фільмах — історичній драмі "Єлизавета" (1998) і в розкритикованому політичному трилері "Сиріана" (2005), з Джорджем Клуні і Меттом Деймоном у головних ролях.

Найвизначнішою ролью Жосліна Ківрена стала роль Шарлі Даґута у фільмі за книгою сучасного письменника Фредеріка Беґбеде "99 франків" (2007). За роль другого плану Ківрена було номіновано на премію "Сезар" у категорії Найперспективніший актор; він отримав премію "Люм'єр" в категорії Найкращий молодий актор і премію "Золота зірка кіно" Французької академії кінопреси в категорії Найкращий новачок-актор.

У 2006 році Жослін Ківрен як режисер поставив за власним сценарієм короткометражний фільм "Актор", до зйомок у якому залучив своїх друзів-акторів, зокрема Наталі Бей, що зіграла головну роль.

У 2008-му Жослін Ківрен знявся у фільмі Лізи Азуелос "LOL" з Софі Марсо. Його останній фільм, "Усі разом — це занадто" вийшов у Франції в лютому 2010 року.

Смерть

Жослін Ківрен трагічно загинув в автокатастрофі, що сталася на шосе А13 15 листопада 2009 року. Він втратив контроль над своїм спортивним двомісним Ariel Atom на в'їзді до тунелю Сен-Клу. Автомобіль спалахнув і актор загинув, замкнутий в понівеченому кузові. Було знайдено спідометр, що показував 230 кілометрів на годину, хоча не вдалося з'ясувати, чи дійсно Жослін рухався з такою швидкістю чи це сталося внаслідок сильного удару. Французька преса і телебачення повідомляли, що дорога була мокрою від дощу.

Похорони Ківрена відбулися 21 листопада 2009 року в паризькій церкві Реформаторів на авеню Гранд-Арме. Окрім родичів і близьких друзів Жосліна Ківрена, вшанувати його пам'ять прийшли багато зірок театру і кіно. Жосліна Ківрена поховали на кладовищі Пер-Лашез в Парижі.

Особисте життя

Жослін Ківрен був одружений на акторці Алісі Тальйоні, з якою має сина Чарлі (нар. 18 березня 2009).

Жослін Ківрен народився 14 лютого 1979 року в Діжоні (Бургундія, Франція) в сім'ї лікаря-анестезіолога Венсана Бофіса. Ківрен вивчав кінематограф і радіомовлення в Коледжі Гектора Берліоза у Венсенні, східному передмісті Парижа. Потім він поступив в університет Університет Нантер і отримав ступінь бакалавра з літератури, одночасно вивчаючи кінематограф. Проте, незабаром він кинув навчання і зайнявся професійною кар'єрою. Він провів кілька місяців у школі драматичної майстерності "Ecole des Enfants Terribles" і згодом відвідував зайняття ще на декількох курсах.

Кар'єра

Читати повністю
Повернутися до списку персон

Вхід через сервіси

Для входу на KINOafisha.ua ви можете використати
свої акаунти в наступних сервісах: