Маріанджела Мелато

Вивчала акторську майстерність в Міланській театральної академії.

Вперше на екрані Маріанджела Мелато з'явилася в 1970 році у фільмі Піппо Аванті "Thomas e gli indemoniati" в ролі Зої.

Маріанджела Мелато — одна з найпопулярніших європейських актрис 70-х років. Успіх актрисі принесли ролі — Лідії в політичній драмі Еліо Петрі "Робітничий клас іде в рай" (1971, премія "Срібна стрічка", 1972), Фіорелла у фільмі Ліни Вертмюллер "Мімі-металіст, вражений в своїй честі" (1972, премія "Срібна стрічка", 1973), Джованна в комедії режисера Стено "Поліцейська" (1974, премія "Давид ді Донателло", 1975), Мара Кастореллі у сумній комедії Маріо Монічеллі "Дорогий Мікеле" (1976, премія "Давид ді Донателло", 1977, премія "Срібна стрічка", 1977), Офелія Пекораро в комедії Луїджі Коменчіні "Кіт" (1977,"Давид ді Донателло", 1978), в кінодрамі "Deminticare Venezia" (1979, реж. Франко Брузатті, премія "Срібна стрічка", 1979), Франческа в мюзиклі Пуппо Аваті "Aiutami a sognare" (1981, премія "Давид ді Донателло", премія "Срібна стрічка", 1982).

На початку 80-х Маріанджела Мелато зробила спробу завоювати популярність в США. Актриса знялася в декількох фільмах в Голлівуді, проте, ці роботи не стали вдалими. Міранджела Мелато повернулася до Європи, де її акторська слава залишалася незмінною. Актриса знімалася в фільмах Клода Шаброля, Ліни Вертмюллер, активно працювала на італійському і французькому телебаченні.

Після 1993 року Маріанджела Мелато знімалася рідше. У 2006 році виступила композитором фільму Марко Белоккіо "Режисер весіль". Мелато лауреат безлічі премій за досягнення в кіно.