Джош Пек

Джош Пек народився на Манхеттені (Нью-Йорк), в районі Клінтон, також відомому як Пекельна кухня. На момент його народження батьки Джоша не перебували у шлюбі, й в житті зі своїм біологічним батьком він ніколи не бачився. Його виховували лише мати Барбара, професійний тренер, і бабуся по материнській лінії. Майже все дитинство майбутнього актора пройшло у маленькій однокімнатній квартирі, в якій вони жили удвох з матір'ю. За його власними словами: "грошей було мало, так що я спав на дивані, а вона на ліжку". Мати Джоша — єврейка, що справило значний вплив на становлення його почуття гумору. Один з його улюблених жартів про самого себе: "Я народився під час Великої Депресії — депресії моєї матері". З раннього дитинства Джош страждав астмою, через що часто пропускав заняття і залишався вдома, сидячи перед телевізором і дивлячись старі комедії. Навчався він у державній школі PPAS (Professional Performing Arts School) — навчальному закладі, заснованому в 1990 році. Учні PPAS поряд з обов'язковою загальноосвітньої програмою займаються музикою, вокалом, вивчають акторську майстерність. Про самого себе Джош розповідає так: "єврейська дитина, яка виросла в Нью-Йорку і просто намагається пробитися у житті". Зі шкільних років улюбленим жанром Джоша Пека стала комедія. Протягом більшої частини свого життя він страждав від надмірної ваги, й жарти для нього стали засобом захисту від хуліганів: "Якщо мені здавалося, що інша дитина збирається посміятися з мене, я починав сміятися першим" — розповідає Пек, який почав виступати в нью-йоркській стенд-ап камеді у віці 10 років, — "я негайно вдавався до комедії, як до свого захисту". Про те, щоб брати участь в стенд-ап камеді, Джош мріяв з восьми років, а в дев'ять він брав участь у постановках нью-йоркського молодіжного музичного театру TADA!

Кар'єра

Згодом Пек став актором у місцевому дитячому театрі, а також брав участь в стенд-ап камедії в Клубі Комедії Керолайн для фонду Одрі Хепберн. У віці 14 років йому запропонували роль на Шоу Аманди і, за порадою його матері, він прийняв роль й переїхав до Лос-Анджелесу, щоб далі продовжити акторську кар'єру.

Дебют його фільму "Сніговий день" відбувся у 2000 році, і при цьому він також регулярно виступав на Шоу Аманди. Пек знявся разом з Alex D. Linz і Zena Grey у фільмі "Max Keeble's Big Move", який вийщов на екрани 5 жовтня 2001 року. У 2001 році його запросили знятися в епізоді у популярній драмі NBC "Thy Will Be Done". Протягом цього періоду Джош знявся в декількох незалежних фільмах, у тому числі у "Вищому пілотажі" і у 2004 році в фільмі "Жорстокий струмок", за що отримав схвальні відгуки критиків. Він пробувався також на роль Джоша Ніколса, протилежної ролі Дрейка Белла і Дрейка Паркера. Серіал на Нікелодеон "Дрейк і Джош" (Drake & Josh), який почав транслюватися в 2004 році, отримав визнання серед молодої аудиторії. Джош Ніколс, був розумний, цікавий, і організований.

У серіалі "Дрейк і Джош", Джош був розумніший і за характером спокійніший, ніж його брат Дрейк (Дрейк Белл) і ніж його сестра Меган (Міранда Косґроув). Також Дрейк і Джош разом виконали популярну пісню Soul Man. У 2006 році Белл і Пек знялися в своєму власному фільмі "Дрейк і Джош їдуть в Голлівуд", а в 2007 році вони знялися у фільмі "Дрейк і Джош: Реально Великі Креведки". У 2008 році Джош був номінований на Nickelodeon Kids' Choice Awards, як улюблений телевізійний актор, за його роботу в "Дрейк і Джош". Джош з'являється в серіалі "Вікторія-переможниця".

Приватне життя

Улюблені актори Джоша, які надихнули його: Річард Прайор, Джекі Глісон, Джері Льюїс, Білл Косбі, Бен Кінгслі і Морган Фрімен. Пек, як і його найкращий в реальному житті друг Дрейк Белл, грає на фортепіано. У третьому сезоні Дрейк і Джош, Пек був значно худішим, ніж у перших сезонах, а в четвертому сезоні він втратив ще більше ваги. За даними інтерв'ю 2006 року, Джошуа заявив:

"Я усвідомив, що я міг би бути щасливішими, якщо схудну. Я сів на дієту півроку тому, найняв особистого тренера і зараз я веду здоровий спосіб життя. Крім того, я вважаю, що, я повинен бути зразком для наслідування, адже мене часто показують по телебаченню. Я дійсно не розумію, чому я повинен бути зразком для наслідування, але я знаю, що роблять діти дивлячись на мене, так що це мій обов'язок мотивувати людей і бути взірцем. Я сподіваюся, що я можу зробити щось для дітей. Не має жодного значення, як ти виглядаєш, але все-таки треба бути дурником".