Франческо Розі

Народився і виріс у Неаполі. В 1943 році заарештований разом з однокурсниками університету за виступи проти фашистів. Після того, як йому вдалося втекти, Розі переховувався у Тоскані, встановивши зв'язок з рухом Опору. З 1944 року працював на радіо.

Незабаром Лукіно Вісконті запросив його асистентом режисера для зйомок фільму "Земля тремтить" (1948). Надалі Розі працював асистентом Антоніоні ("Переможені"), Вісконті ("Почуття"), Монічеллі і Еммера.

Розі дебютував у режисурі в 34 роки з фільмом-екранізацією п'єси "Кін, або Геній і безпуття" Олександра Дюма. Через два роки в 1958 році він отримав спеціальний приз журі Венеційського кінофестивалю за фільм "Виклик" про історію неаполітанця Віто Поллара, а ще через п'ять років — "Золотого лева" за фільм "Руки над містом".

У 1979 році фільм Розі "Христос зупинився в Еболі" удостоївся головного призу Московського міжнародного кінофестивалю, а через 4 роки Британська академія назвала цю картину найкращим фільмом іноземною мовою.