Фернандо Труеба

Фернандо Труеба, закінчивши факультет суспільних наук, працював критиком в ряді періодичних видань, зокрема, в "El País" та інших. Пізніше заснував власний журнал "Casablanca". Паралельно знімав короткометражні стрічки, поки в 1980 році не дебютував на великому екрані стрічкою "Ópera prima", тепло зустрінутої критикою. Вже в цій картині помітні характерні для його стилю змішання важких, часом страшних зовнішніх обставин і теплого, навіть сардонічного гумору. З початку кар'єри працював з продюсером Андресом Вісенте Гомесом, згодом став співпрацювати зі своїм молодшим братом Давидом, але і сам часто виступає продюсером, а також сценаристом і актором у своїх фільмах. Відомий своїм нетривіальним висловлюванням на церемонії вручення "Оскара" за кращий іноземний фільм року в 1994 році: "якби я вірив у Бога, то подякував би Його. Але я вірю лише в Біллі Вайлдера, і тому висловлюю йому свою вдячність". У вересні 2012 року на 60-му ювілейному кінофестивалі в Сан-Себастьяні Фернандо Труеба був нагороджений Срібною раковиною кращому режисерові" за фільм "Художник і його модель". Автор книги "Мій кінословник".