Джон Шлезінгер

Джон Шлезінгер народився в Лондоні в сім'ї лікаря-єврея. У 1943 році був призваний до армії, де захопився експериментальним театром і розважав товаришів по службі показом фокусів. Після війни вивчав англійську літературу в Оксфорді. У кінці 1950-х рр. знімав документальні фільми для Бі-Бі-Сі. Його документальний фільм "Кінцева станція" (1961) про будні вокзалу Ватерлоо став подією на кінофестивалі у Венеції.

Кар'єра

У 1963-64 рр. Шлезінгер зняв перші художні фільми — "Така ось любов" і "Біллі-брехун". У цих стрічках, зрежисованих у руслі напряму "розсерджених молодих людей", виразно виявилася одна з основних тем творчості режисера — самотність людини в сучасному місті. З цих картин розпочалася його багаторічна співпраця з акторами Аланом Бейтсом і Джулі Крісті. Зображення Шлезінгером буднів робочого класу на півночі Англії отримало палку оцінку Британської кіноакадемії. Тематично подібною до цих фільмів була і екранізація роману Томаса Гарді "Далеко від божевільного натовпу" (1967).

У фільмі 1971 року "Неділя, проклята неділя" тонко змалював апатію, що охопила англійське суспільство на початку 1970-х років після буму 1960-х, коли англійці раптом побачили, що живуть в занепалій країні. Фільм оповідає про переживання літнього лікаря-гомосексуала і інтелігентної молодої жінки, які, як з'ясовується, ділять одного коханця, що врешті-решт кидає обох і що від'їжджає до Америки.

У кінці 1960-х років Джон Шлезінгер опинився в Голлівуді, де поставив найвідоміший свій фільм — соціальну драму "Опівнічний ковбой" (1969), в якому головні ролі виконали Джон Войт і Дастін Гоффман. Стрічка отримала високу оцінку і глядачів, і критики — вона отримала премію "Оскар" — в номінаціях "найкращий фільм" і "найкраща режисура". Багато в чому завдяки Гоффману успіх супроводив політичний трилер "Марафонець" (Marathon Man, 1976), що поєднав у собі проблему нацистських злочинців, які переховуються в Латинській Америці, "полювання на відьом" в 1950-х роках і ролі в усьому цьому американських спецслужб.

У 1980-1990-і знімає кіно в найрізноманітніших жанрах: телевізійну драму для Бі-Бі-Сі "Англієць за кордоном" (Englishman abroad, 1984) про зустріч в Москві колишнього шпигуна Гая Берджеса з групи Кіма Філбі з Корел Браун, акторкою театру "Олд Вік", містичний трилер "Віруючі" (The Believers, 1987); мелодраму "Мадам Сузацька" (Madame Sousatzka, 1988) — історію навчання і виховання підлітка-індуса ексцентричною піаністкою (Ширлі Маклейн — Премія "Золотий глобус" за найкращу жіночу роль — драма, приз МКФ в Венеції за найкращу жіночу роль); трилери "Тихоокеанські висоти" (Pacific Heights, 1990), "Невинний" (Innocent, 1993); комедію "Найкращий друг" (The Next Best Thing, 2000) з Мадонною і Рупертом Евереттом в головних ролях.

Особисте життя

Останні тридцять років життя Шлезінгер, що не приховував своїй гомосексуальної орієнтації, прожив в каліфорнійському містечку Палм-Спрінгз з фотографом Майклом Чайлдерсом.

У грудня 2000 року Джон Шлезінгер переніс інсульт. Помер у регіональному Медичному центрі у Палм-Спрінгз 24 липня 2003 на 77-му році життя.