Роман Віктюк

Народився 28 жовтня 1936 року в м. Львові, який тоді перебував у складі Польської Республіки.

Навчався у Державному інституті театрального мистецтва (ГИТИС, Москва). Після його закінчення повернувся до Львова, де працював актором у місцевому Театрі юного глядача, а згодом — режисером, створив театральну студію при Львівському палаці піонерів.

Далі творчий шлях Романа Віктюка проліг через різні театри колишнього Радянського Союзу: він працював у Твері, Вільнюсі (Російський драматичний театр Литви, 1970—1974), Одесі, Таллінні, Києві (Київський театр юного глядача), Саратові, Казані, Ризі, Ленінграді, Москві.

1991 — Роман Віктюк створив театр свого імені в Москві, в якому він виступає головним режисером і художнім керівником.

Був постановником близько 200 вистав. З найвідоміших — "Служниці", "Федра", "Мадам Баттерфляй", "Лоліта", "Дама без камелій".

Створив танцювальну школу в Італії, філіал театру в Ізраїлі тощо.

З рідною Україною Віктюк пов'язаний не лише походженням (на своїй українськості режисер не втомлюється наголошувати), а й активною участю в культурному і громадському житті країни. Причому постійними публікаціями, безпосередньою участю в різних проектах не свого авторства, привезенням прем'єрних вистав і гастролей до України свого театру така участь не обмежується. Так, Віктюк є засновником (разом з Ігорем Подольчаком та Ігорем Дюричем) Фонду Мазоха (1991, Львів), він постійно бере участь в українських театральних, телевізійних проектах тощо. Зокрема, декілька разів виступив як член журі популярної програми телеканалу "1+1" "Танцюю для тебе" (у Росії так само є частим гостем теле- і радіоетеру).

Є народним артистом України та Росії, членом Інституту драматичного театру в Італії, лауреатом театральної премії Maratea Центру європейської драматургії (1991), премії "Київська пектораль", премії спілки театральних діячів України "Тріумф", міжнародної премії Інституту італійської драми за найкраще втілення сучасної драматургії (1997).