Джет Лі

Лі пішов до школи в восьмирічному віці і був найстаршим у своєму класі. Він подобався вчителям, тому що часто допомагав проводити уроки фізичної культури. Після першого класу Джета (як і всіх інших учнів) на літо відправили в спортивний табір, де він почав вивчати ушу. Пізніше Лі визнавав, що потрапив у секцію ушу не ціленаправлено, а зовсім випадково. Після канікул всіх дітей розпустили, а Джету — єдиному з ровесників — настійливо рекомендували продовжувати вивчення ушу. З цього моменту тренування стають щоденними. Пройшовши декілька етапів відбору, в 1972 році він потрапив на національний чемпіонат з ушу та здобув приз "Найкращий майстер". Після цієї перемоги його звільнили від занять в звичайній школі, і більшу частину часу Лі став проводити в спортзалі, удосконалюючи свою майстерність.

У 1974 році в Китаї провели новий етап вибору серед спортсменів ушу, вибирали найкращих серед найкращих. В підсумку була створена Національна збірна країни з ушу, в яку увійшли 30 чоловік, разом з Джетом Лі. Команді доручили представляти КНР в США. Ця поїздка, за визнанням самого Джета, займає особливе місце в його житті. Перед відрядженням із усіма спортсменами провели докладний інструктаж — що можна робити в Штатах, а чого не рекомендується. Зокрема, попередили про можливе прослуховування номерів і стеження. Потрібно зазначити, що в США Лі намагався перевірити наявність "жучків" самостійно: коли він був у номері американського готелю, він по черзі підходив до вази, дзеркала, телефона і гучно говорив, що хоче шоколаду, морозива і фруктів. На деякий час Джет залишав номер, а коли повертався, то бачив, що на столі лежить все, що він попросив. У поїздці по США китайських атлетів опікали десятки агентів ЦРУ, співробітників Державного департаменту і поліцейських. Виступи Лі були відзначені самим президентом Річардом Ніксоном. Побачити роскішне життя людей на заході — стало для Джета культурним шоком; спілкуючись з американцями, він помітив, що вони дружелюбні і навряд чи можуть бути ворогами. З цього часу його світосприйняття почало змінюватися.

Коли Джет повернувся на батьківщину, то взяв участь у першому Національному чемпіонаті з ушу серед юнаків (1974). Він здобув перше місце в багатоборстві і комплексам з мечем дао. Джета Лі почали тренувати найкращі майстри бойових мистецтв у Китаї. У 1975 році, у віці 12 років, Лі відправили на відбірковий турнір до Третього національного чемпіонату з ушу. Він переміг одразу в п'яти дисциплінах із п'яти можливих (суперниками були дорослі спортсмени). В тому ж році Джет Лі завоював чотири золоті медалі і на самому Третьому чемпіонаті в Пекіні (багатоборство, комплекс без зброї, комплекс зі списом і комплекс з мечем дао).

У 1976–1977 роках китайська збірна здійснила світове турне: спортсмени демонстрували в різних країнах прийоми ушу. Джета Лі, як "перевірену" людину і відомого спортсмена, влада Китаю почала запрошувати на державні банкети і зустрічі з іноземними делегаціями. Виїзні показові виступи також проводилися в Великій Британії в 1979 році.

У 1977 році на Національних змаганнях з ушу Джет Лі посів перше місце з комплексу з мечем дао, а також був недосяжним серед послідовників стилю "довгий кулак". У 1978 році Джет Лі знову став золотим призером (по багатоборству, комплексу без зброї і комплексу з мечем дао). У 1979 році на Четвертому китайському чемпіонаті з ушу переміг в багатоборстві, стилі "довгий кулак", комплексі без зброї, комплексі з мечем дао і показових поєдинках.

Кар'єра в кіно
1980–1990 роки

В кіноіндустрію Джета Лі запросили в 18-річному віці. На екрани він потрапив як раз завдяки своїм ефектним досягненням у спорті. На змаганнях з ушу його помітили режисери і запропонували зніматися, обіцяючи зробити з нього другого Брюса Лі. Перша (і відразу головна і помітна) роль у фільмі "Храм Шаоліню" (1982). Фільм мав великий успіх і на цій хвилі було знято ще два сиквели — "Храм Шаоліню 2: Діти Шаоліню" (1983) і "Храм Шаоліню 3: Північний і Південний Шаолінь" (1986). Остання, третя серія, в 1989 році уривками транслювалася на радянському телебаченні в альманасі "Навколо Світу" (тут він йшов під назвою "Бойові мистецтва Шаоліню"). Після зйомок в шаоліньській трилогії Лі і отримав прізвисько "Джет" (англ. Jet) — "реактивний".

1990–2000 роки

Наступні помітні кінострічки за участю Джета Лі — серія фільмів "Одного разу в Китаї" (1991), "Одного разу в Китаї 2" (1992) и "Одного разу в Китаї 3" (1993). Там він зіграв роль народного китайського героя-визволителя, майстра кунг-фу і цілителя Вонг Фей Хуна. Техніка нанесення ударів, якість виконання трюків і їх видовищність ставлять цю кінотрилогію в ряд найвидатніших фільмів про східні єдиноборства.

Також треба відзначити фільми "Легенда" (1993) і "Легенда 2" (1993), де Джет Лі виконав роль молодого майстра кунг-фу Фонг Сай Юка (Фан Шиюй). Ці дві кінострічки зняті в найкращих традиціях фільмів про східні єдиноборства і вважаються класикою гонконгського кіно. Ще один фільм — "Кулак легенди" (1994) — своєрідний рімейк "Кулака люті" Брюса Лі (сюжети дуже схожі).

В 1998 році, вже маючи велику популярність в Азії, Європі та Америці, Джет Лі дебютує в Голлівуді. Його запрошують на роль "поганого хлопця" в блокбастер "Смертельна зброя 4" (Джет Лі перший раз зіграв негативного героя).

2000 — теперішній час

Далі він знімається у низці успішних стрічок: "Ромео повинен померти" (2000), "Поцілунок дракона" (2001), "Протистояння" (2001), "Герой" (2002), "Від колиски до могили" (2003), "Денні Ланцюговий Пес" (2005), "Безстрашний" (2006), "Війна" (2007).

Останні роботи — "Заборонене царство" (2008), де Джет Лі вперше знявся в дуеті з другим культовим актором Джекі Чаном, а також чергова серія пригодницького фільму "Мумія: Гробниця імператора-дракона".

Цікаво, що в Голлівуді Джету Лі пропонували знятися в кінотрилогії "Матриця", а також у фільмі "Тигр, що підкрадається, дракон, що зачаївся", але актор відмовився. Як він сам неодноразово пояснював в різних інтерв'ю, зробив він це тому, що обіцяв дружині — якщо вона буде чекати дитину — буде залишатися з нею аж до її нарождення і не буде працювати. Пропозиція від Енга Лі знятися в "Тигр, що крадеться, дракон, що притаївся" надійшла якраз тоді, коли дружина Лі завагітніла. Так Джет Лі дотримався свого слова. Стосовно "Матриці", то Джет Лі вирішив, що його присутність і майстерність там не знадобиться, бо в комп'ютеризованому блокбастері зможуть знятися і звичайні актори.

Особисте життя

Джет Лі є послідовником тибетського буддизму. Достовірно відомо, що він як мінімум один раз особисто зустрічався з Далай-ламою. У 2007 році Лі публічно заявив, що не є прихильником незалежності Тибету, пояснивши, що якщо людина поділяє релігійні погляди Далай-лами, він не зобов'язаний точно наслідувати політичні погляди.

В 1987 році Джет Лі одружився на спортсменці Хуан Цюянь (англ. Huang Qiuyan), яка разом з ним виступала в китайській збірній по ушу, а також знімалася у фільмі "Храм Шаоліню". У шлюбі були нарождені 2 дочки. В 1990 році пара розлучилася.

В 1999 році Джет Лі одружився повторно. Його обраною стала гонконгська актриса Ніна Лі Чі (англ. Nina Li Chi). Пара виховує 2 дітей: Джейн (народилася в 2000 році) і Джаду (2002).

У 2004 році Джет Лі з дочкою відпочивав на Мальдівах, коли вдарило цунамі в південно-східній Азії. Спочатку вважалося, що Лі загинув під час катаклізму, але пізніше з'ясувалося, що він лише пошкодив ногу, коли рятував дочку з вестибюля готелю.

Джет Лі займається доброчинною діяльністю і є послом організації Червоний хрест.