Алан Аркін

Алан Аркін народився 26 березня 1934 року у Брукліні в сім'ї ортодоксальних євреїв, мати Беатрікс, вчительки та батька Девіда, художника і письменника який здебільшого працював вчителем. Його прабатьки були емігрантами з Одеси, Україна, Росії та Німеччини. У віці 11 років його сімя переїхала з Брукліна в Лос-Анджелес.

У молодості мріяв про музичну кар'єру, виконував соло в фолк-групі "The Tarriers". На початку 1960-х з успіхом дебютував на Бродвеї, за один з перших же спектаклів був удостоєний премії "Тоні".

У драмі "Дочекайся темряви" (1967) зіграв психопатичного мучителя героїні Одрі Гепберн. За роль лейтенанта Розанова в комедії "Росіяни йдуть, росіяни йдуть" (1966) отримав "Золотий глобус".

У 1972 р. Аркін керував першою постановкою п'єси Ніла Саймона "Коміки", що стала з часом бродвейській класикою. Також опублікував кілька дитячих повістей в жанрі фентезі. Знімався у безлічі фільмів різних жанрів — від культової "Витівки-22" (1970) до макабричного казки "Едвард Руки-ножиці" (1990).

Вперше номінувався на "Оскар" у 1966 році, виграв його з третьої спроби 40 років по тому — за роль небайдужого до порно і героїну діда у фільмі "Маленька міс Щастя" (2006). В 2012 він знову був номінуваний на цю премію за роль у фільмі "Арго" режисера Бена Аффлека.

Аркін має троє синів від трьох шлюбів, всі вони також актори. З них найбільш відомий Адам Аркін (серіали "Надія Чикаго" та "Детектив Монк").