Закрити
Наверх Наверх

Зелена книга
Green Book

5,8 
855 голосів
Оцінити:
IMDB 8,3/10

Країна, рік: США, 2018

Жанр: драма, комедія

Режисер: Пітер Фарреллі

Сценарист: Пітер Фарреллі, Нік Валлелонга

Продюсер: Пітер Фарреллі, Джим Берк

Тоні ВаллелонгаДон ШирліДолоресДжонні Венере

Актори: Вігго Мортенсен, Махершала Алі, Лінда Карделліні, Себастьян Маніскалко, Майк Хаттон ...

Прем'єра в Україні: 24.01.2019

Світова прем'єра: 11.09.2018

Бюджет, $: 23 000 000

Касові збори в Україні, грн.: 13 269 934

Світові касові збори, $: 316 247 961

Тривалість: 2 год. 10 хв.PT2H10M

Історія звичайного італійсько-американського здорованя Тоні Ліпа, який в 1962 році став особистим водієм відомого джазового афроамериканского піаніста Дона Ширлі, на час турне по південних штатах США.

Цікаві факти про фільм "Зелена книга":

- Сценарій кінострічки заснований на реальній подорожі здорованя Тоні Ліпа та відомого джазового піаніста Дона Ширлі в 1962 році.

- Це дебютний драматичний фільм режисера Пітера Фарреллі, який раніше спеціалізувався на комедійному жанрі.

- Прем'єрний показ фільму "Зелена книга" відбувся на Міжнародному кінофестивалі в Торонто (2018), де кіноробота була нагороджена премією "Народний вибір".

- Кінострічка "Зелена книга" була представлена на Кінофестивалі в Цюріху, Кінофестивалі в Мілл-Веллі та на Міжнародному кінофестивалі в Чикаго.

Рецензії до фільму

всього - 5
Yura Polyakov 02.03.2019 01:30

Зелена книга – комедійний та біографічний роуд - муві Пітера Фарреллі, який отримав Оскар за найкращий фільм року.
Взагалі хочеться почати із того, що це дуже життєвий фільм, кожен атом якого просочений вражаючим позитивізмом до життя. Фільм дуже легкий, простий…

Зелена книга – комедійний та біографічний роуд - муві Пітера Фарреллі, який отримав Оскар за найкращий фільм року.
Взагалі хочеться почати із того, що це дуже життєвий фільм, кожен атом якого просочений вражаючим позитивізмом до життя. Фільм дуже легкий, простий для сприйняття й дивовижно красивий. Звичайно, там майже немає чарівності мінливих сцен панорами, як у дорогих блокбастерах, яким потрібно зображувати глибину зовнішнього епосу картини і їхній масштаб, немає довгих протяжних планів, чи швидкої зміни кадру. Фільм нікуди не спішить і саме присутність цього факту дає у повному масштабі насолодитись красою фільму. Кожен кадр картини, наче довгий, тягучий джем, який плавно рухається у центр задоволення глядача і навіть підняті расові теми не псують задоволення картини, максимально прикрашаючи американським шармом й голлівудською естетикою.
1962 року американського(з італійським корінням й ім’ям) викидайло Френка Валлелонга (Вигго Мортенсен) наймають у якості шофера для чорного джазового піаніста Дона Ширли (Махершала Алі), користуючись путівником для чорношкірих автомобілістів “Зелена Книга” вони повинні об’їздити пів країни й дати концерти у найбільш расових штатах Америки того часу.
Власне із цього починається фільм й на цьому фоні плавно розвиваються всі інші теми та ідеї, центральна із яких саме расова нерівність. Ця тема у фільмі розкривається напрочуд м’яко(дивовижний спір між головними героями під проливним дощем й відмова дати останній концерт – два найгостріших стовпів фільму). До того ж останній сюжетний поворот являє собою раціональну дію головних героїв, які вимушені так вчинити, через призму попереднього досвіду, який їм разом довелося пережити: тут і побиття у барі музиканта й неправомірна зупинка поліцейських, грубе втручання в особисте життя Дона Ширлі і якісь банальні моменти із поїданням смаженої курки, які передають теплоту дружби головних героїв.
По при головний посил фільму, особисто для мене цей фільм про дружбу. Дружбу двох надзвичайно різних людей, зі своїми переконаннями та історіями, для яких расові упередження являються не більше, ніж людською тупістю. Для них це просто факт, до якого їхня дружба абсолютна нейтральна й байдужа, через що сильна і міцна. Расові питання фільм розкриває набагато точніше, ніж ті самі “Місячне Сяйво” й “Народження Нації”, які прямо луплять у лоб кулею своїх переконань. Зелена Книга ж вибрала інших шлях розповіді: витонченіший та інертний. Він точно передає епоху 60 – х зі всіма її наслідками, що випливають із расової ситуації тих часів. Передає суб’єктивне добро й зло у невимушеній формі природного потоку подій та намагаючись придержуватись документалістики, відображає певні сфери життя, даючи глядачу вибір, або приймати їхню ідейну символістику, або ні.
Фільм, стилістично, наслідує Ла – Ла – Ленд. Насичений, яскравий, зі схожою шириною гамми кольорів й прекрасним піаністом. І на цьому контрасті роздуми людей у чорно білих тоннах являються чимось дрібним, незначущим й малоістотним. Фільм, наче натякає, що потрібно бачити щось більше, ніж біле й чорне. Люди самі загнали себе у рамки двох кольорів, хоча спектр видимого світла набагато ширше й глибше, ніж наше поверхневе судження про те, чи інше на основі чорного та білого. Люди, внаслідок поверхневого мислення, негативно відносяться до тих, чи інших явищ навіть не намагаючись пізнати серцевину цього явища. Фільм же показую цю серцевину на основі характерів головних героїв, кожен із яких має своє драматичне ядро, потреби й цінності. Френк слухає чорношкірих джазистів, творчість яких, у більшості, зовсім не відома одному із його представників. Цікавий епізод із каменем. У фільмі є навіть заклик не смітити: коли Френк познайомив Дона зі смаженою куркою вони почали викидати кістки на дорогу, проте коли Френк викинув коробку Дон змусив її підняти.
Під такими дрібними моментами, життєвість яких надзвичайно вражає своєю виразністю, ти зовсім забуваєш про існування такого явище, як чорний та білий. Перед глядачем лише історія дружби, жодного чорного, жодного білого, лише дружба людини й людини.
Фільм, під приємні ноти справжньої музики передає красу природи, через професійно зняті неймовірно красиві кадри поїздки.
Головні герої максимально переконливі й певною мірою правдиві. Звичайно, деякі моменти змінені, деякі надзвичайно романтизовані для художньої цінності, проте майстерність із якою це зроблена вражає.
Кожен із них природний та лаконічний у своєму образі.
У фільмі є один красивий епізод, в якому у головних героїв пробило шину, посеред дороги, поруч із якою на полі працювали чорношкірі. Герой Махершала Алі із сумом дивиться на свій народ у погляді якого відчувається справжня глибина образу.
Вигго Мортенсен теж екстравагантно не такий, як в інших фільмах. Його колорит придає фільму яскравої легкості й гумористичного відтінку.
Загалом, це добрий, теплий фільм про дружні цінності, для яких не має бути жодних упереджень. Життєствердний, простий і красивий, такий, яким і мається бути справжнє кіно.

Зелена книга – комедійний та біографічний роуд - муві Пітера Фарреллі, який отримав Оскар за найкращий фільм року.
Взагалі хочеться почати із того, що це дуже життєвий фільм, кожен атом якого просочений вражаючим позитивізмом до життя. Фільм дуже легкий, простий…

+2 / -0
Рецензія була корисною?
Читати повністю
Oleksiy Pysmennyi 04.02.2019 10:46

Выбирая кино для просмотра в выходной вечер, наткнулся на название «Зеленая книга».
Сработала ассоциация с «Зеленой милей», может так было и задумано?)
Как водится прочитал про напророченные Оскары, про сюжет на реальных событиях, про историю одной поездки, что обещало много…

Выбирая кино для просмотра в выходной вечер, наткнулся на название «Зеленая книга».
Сработала ассоциация с «Зеленой милей», может так было и задумано?)
Как водится прочитал про напророченные Оскары, про сюжет на реальных событиях, про историю одной поездки, что обещало много диалогов.
Это один из редких случаев, когда про фильм перед просмотром я не знал более ничего.

60-е годы 20-го века. Рок-н-рол, джаз, человек в космосе и на Луне, а в США по-прежнему расовое неравноправие и дискриминация.
На фоне этого безобразия волею судьбы встречаются белый едва сводящий концы с концами расист «макаронник» Тони Валелонга и черный гениальный музыкант, состоятельный светский лев - доктор Ширли.
Каждый из них неоднозначная личность. Представитель итальянской общины – вышибала, «болтун», незаморачивающийся над этикетом и «лишней» культурой брутальный мужик, однако искренне любящий жену и детей. Дон Ширли – утонченный интеллигент, в одиночку пытающийся изменить этот мир, «белая ворона» для своих и игрушка, которая должна знать свое место - для чужих.

Вдвоем они отправляются в опасное путешествие на 2 месяца по некогда рабовладельческим штатам, где дискриминация и презрение к афро-американцам да и впрочем к людям других рас процветали и были законными.

Ленту нельзя назвать остросюжетной, соль фильма в другом – этот фильм про ценности, этот фильм про слабости и достоинство, этот фильм про низменность человеческой гордыни и собственного «величия» по отношению к другим, в конце концов про небезнадежность человечности и способность меняться. Картина наполнена диалогами и ситуациями, в которых каждый может поставить себя на место героев, от того не чужда зрителю.
Но если у вас создалось впечатление мрачности картины – нужно сказать, что это не так – фильм наполнен простыми, но смешными шутками и юмором, он оставляет улыбку на лице и хорошее настроение.

Отдельно стоит отметить достойную игру актеров.

Если есть желание отдохнуть от стрельбы (почти), безудержного экшена, холодящих душу триллеров и хорроров, а посмотреть добротное и одновременно доброе и легкое кино о непростом путешествии полярно разных людей, их жизни и человеческих отношениях, окунуться в противоречивую эпоху 60-х - это кино для такого настроения.

Выбирая кино для просмотра в выходной вечер, наткнулся на название «Зеленая книга».
Сработала ассоциация с «Зеленой милей», может так было и задумано?)
Как водится прочитал про напророченные Оскары, про сюжет на реальных событиях, про историю одной поездки, что обещало много…

+3 / -1
Рецензія була корисною?
Читати повністю
Yevhen Sadoviy 24.01.2019 23:58

Фільм, який фігурує у 5-ти номінаціях на Оскар, зібрав повний зал на вечірньому сеансі. Не нова тема расової нерівності в обробці комедійного режисера Пітера Фарреллі («Дещо про Мері», «Я, знову я та Ірен»). «Зелена книга» тримається передусім на грі двох…

Фільм, який фігурує у 5-ти номінаціях на Оскар, зібрав повний зал на вечірньому сеансі. Не нова тема расової нерівності в обробці комедійного режисера Пітера Фарреллі («Дещо про Мері», «Я, знову я та Ірен»). «Зелена книга» тримається передусім на грі двох головних персонажів. Роуд-муві, байопік і комедійна драма. Якщо хочете, ще й Різдвяна казка.

Щодо сюжету. Чорношкірий, всесвітньо відомий реальний піаніст (Доктора Ширлі) наймає білого (Тоні Валлелонджі) аби той супроводжував його як водій та лакей в гастрольному турне по «рабовласницькому» Півдні США. Не знаю чи реальним є персонаж Вігго Мортенсена, але він італійського походження як і режисер. Обидва протагоніста абсолютні протилежності, що, звісно, передбачає розвиток персонажів упродовж 120 хвилин картини. Білого нам з ходу представляють вайлуватим необтесаним расистом. Тільки-но в ньому зароджуються по дорозі нотки хоч якогось розуміння темношкірого інтелігента як вилазить, що останній ще й….гей. І це у 1962 році! Дивно, але ця тема швидко минає…ніяк. Гей, то й гей. Я ж расист, але не якийсь там гомофоб, - мабуть міркує собі білошкірий Тоні-Влип (таке прізвисько, бо через базікання влипає з дитинства в різні історії). Мортенсена не видно було ще від часів «Капітан Фантастик». Чи то для ролі, чи то щось в житті в актора – страшенно поправився і до цього довго звикаєш. Піаніст – людина екзотична, замкнений одинак. Створив собі помешкання «мій дім – моя фортеця» з троном у центрі аби самоствердитися і мати хоча б тут якийсь спокій. Водночас він і екстремал – свідомо рушає на Південь, де менше платитимуть. Там точно на нього очікують напади та приниження. Далі дивіться і стежте за подіями в кінотеатрах. Рекомендую.

Хоча тема піднімається й серйозна, але постановникам вдалося картину зробити легкою, нафаршированою кумедними ситуаціями, діалогами, репліками наче з іншого вже жанру buddy-movie (два несумісних напарника). Зал спалахував вибухами сміху мінімум раз на хвилину. Наратив триває не стрімко. Спочатку видавалось, що режисер захопився відтворенням обстановки поч.1960-х (музика, автомобілі, одяг), але це лише здалося. Не знаю фільм переможе в номінації «Фільм року» чи ні, адже картин про расову нерівність за останні років 6-7 не бракувало. Може на фоні інших претендентів стрічка й візьме кілька Оскарів, треба дивитися.

Оцінка 7,8.

Фільм, який фігурує у 5-ти номінаціях на Оскар, зібрав повний зал на вечірньому сеансі. Не нова тема расової нерівності в обробці комедійного режисера Пітера Фарреллі («Дещо про Мері», «Я, знову я та Ірен»). «Зелена книга» тримається передусім на грі двох…

+3 / -0
Рецензія була корисною?
Читати повністю

Трейлери до фільму

всього - 1
Будь ласка, вимкніть блокувальник реклами

Кадри з фільму

всього - 15

Відгуки про фільм Зелена книга

всього - 22
255 символів залишилося
Додати свій відгук
Опублікувати від імені
Відгуки:

Фильм интересен и позитивен, присутствует качественный юмор, всё классно (одна ложка дёгтя - вставка про голубых)

відповісти

Потрясающий фильм! Наслаждались каждой минутой просмотра.

відповісти

Фильм прекрасен во всех отношениях!Вигго неверотно харизматичен.ставлю 10ку❤️

відповісти

Не могу понять почему такой рейтинг, отзывы шикарные, за исключением пару дятлов, толи админы его занижают толи фиг его знает. Фильм достойный и смотрится на одном дыхании

відповісти

Фільм дуже крутий! Цікава реальна історія, красива картинка і шикарний український переклад - ми просто реготали)))

відповісти

офигенный фильм

відповісти

Очередной неудачный фильм(идея слизана с фильма 1+1), который вышел после нытья Вила Смита, что среди номинантов на оскар нету чернокожих актеров.

відповісти

Прекрасный фильм, смотрится на одном дыхании, однозначно рекомендую к просмотру.

відповісти

Просто рейтинги кіноафіші повне фуфло. В першу чергу варто звертати увагу на рейтинг IMDB. Фільм сам по собі шикарний.

відповісти

За моїми спостереженнями часто-густо американські фільми мінусують запоребрики

відповісти

Дивіться також

Kingsman 3
Kingsman 3
Стокгольмський синдром
Stockholm
Вулкан
Volcano
Родина за хвилину
Instant Family
Пампушка
Dumplin
На районі
На районе

Використовуючи сайт kinoafisha.ua, Ви погоджуєтеся з умовами Угоди про конфіденційність

Детальніше