Країна, рік:США, 2018
Режисер:Пітер Фарреллі
Сценарист:Пітер Фарреллі
Продюсер:Пітер Фарреллі
Актори:Вігго Мортенсен
Прем'єра в Україні:24.01.2019
Світова прем'єра:11.09.2018
Касові збори в Україні, грн:13 269 934
Тривалість:2 год. 10 хв.
Історія звичайного італійсько-американського здорованя Тоні Ліпа, який в 1962 році став особистим водієм відомого джазового афроамериканского піаніста Дона Ширлі, на час турне по південних штатах США.
Цікаві факти про фільм "Зелена книга":
- Сценарій кінострічки заснований на реальній подорожі здорованя Тоні Ліпа та відомого джазового піаніста Дона Ширлі в 1962 році.
- Це дебютний драматичний фільм режисера Пітера Фарреллі, який раніше спеціалізувався на комедійному жанрі.
- Прем'єрний показ фільму "Зелена книга" відбувся на Міжнародному кінофестивалі в Торонто (2018), де кіноробота була нагороджена премією "Народний вибір".
- Кінострічка "Зелена книга" була представлена на Кінофестивалі в Цюріху, Кінофестивалі в Мілл-Веллі та на Міжнародному кінофестивалі в Чикаго.
Відгуки про фільм Зелена книга 22
Відгуки
-
DZ
Dmytri Zinoviev 18.03.2019 14:32
Фильм интересен и позитивен, присутствует качественный юмор, всё классно (одна ложка дёгтя - вставка про голубых)
Відповісти -
YK
Yulia Kaplun 06.02.2019 09:05
Потрясающий фильм! Наслаждались каждой минутой просмотра.
Відповісти -
ИЕ
Ирина Ермоленко 02.02.2019 01:45
Фильм прекрасен во всех отношениях!Вигго неверотно харизматичен.ставлю 10ку❤️
Відповісти -
LK
Leonid Kashevarov 01.02.2019 05:20
Не могу понять почему такой рейтинг, отзывы шикарные, за исключением пару дятлов, толи админы его занижают толи фиг его знает. Фильм достойный и смотрится на одном дыхании
Відповісти -
ML
Marina Lukomskaya 30.01.2019 23:36
Фільм дуже крутий! Цікава реальна історія, красива картинка і шикарний український переклад - ми просто реготали)))
Відповісти -
ОБ
Оля Белова 30.01.2019 13:20
офигенный фильм
Відповісти
-
VI
Vladimir Ivaschuk 29.01.2019 18:57
Очередной неудачный фильм(идея слизана с фильма 1+1), который вышел после нытья Вила Смита, что среди номинантов на оскар нету чернокожих актеров.
Відповісти
-
ЕТ
Елена Тюркеджи 29.01.2019 14:12
Прекрасный фильм, смотрится на одном дыхании, однозначно рекомендую к просмотру.
Відповісти -
OS
Oleg Savchenko 28.01.2019 15:56
Просто рейтинги кіноафіші повне фуфло. В першу чергу варто звертати увагу на рейтинг IMDB. Фільм сам по собі шикарний.
Відповісти -
AB
Andrey Bondarchuk 28.01.2019 08:32
За моїми спостереженнями часто-густо американські фільми мінусують запоребрики
Відповісти
Дивіться також
| Марія | 100% | 50 |
| Єретик | 93% | 56 |
| Ваяна 2 | 91% | 33 |
| Шалено закохані | 67% | 12 |
| Потяг смерті | 33% | 3 |
YP
Yura Polyakov 02.03.2019 01:30
Зелена книга – комедійний та біографічний роуд - муві Пітера Фарреллі, який отримав Оскар за найкращий фільм року.
Взагалі хочеться почати із того, що це дуже життєвий фільм, кожен атом якого просочений вражаючим позитивізмом до життя. Фільм дуже легкий, простий для сприйняття й дивовижно красивий. Звичайно, там майже немає чарівності мінливих сцен панорами, як у дорогих блокбастерах, яким потрібно зображувати глибину зовнішнього епосу картини і їхній масштаб, немає довгих протяжних планів, чи швидкої зміни кадру. Фільм нікуди не спішить і саме присутність цього факту дає у повному масштабі насолодитись красою фільму. Кожен кадр картини, наче довгий, тягучий джем, який плавно рухається у центр задоволення глядача і навіть підняті расові теми не псують задоволення картини, максимально прикрашаючи американським шармом й голлівудською естетикою.
1962 року американського(з італійським корінням й ім’ям) викидайло Френка Валлелонга (Вигго Мортенсен) наймають у якості шофера для чорного джазового піаніста Дона Ширли (Махершала Алі), користуючись путівником для чорношкірих автомобілістів “Зелена Книга” вони повинні об’їздити пів країни й дати концерти у найбільш расових штатах Америки того часу.
Власне із цього починається фільм й на цьому фоні плавно розвиваються всі інші теми та ідеї, центральна із яких саме расова нерівність. Ця тема у фільмі розкривається напрочуд м’яко(дивовижний спір між головними героями під проливним дощем й відмова дати останній концерт – два найгостріших стовпів фільму). До того ж останній сюжетний поворот являє собою раціональну дію головних героїв, які вимушені так вчинити, через призму попереднього досвіду, який їм разом довелося пережити: тут і побиття у барі музиканта й неправомірна зупинка поліцейських, грубе втручання в особисте життя Дона Ширлі і якісь банальні моменти із поїданням смаженої курки, які передають теплоту дружби головних героїв.
По при головний посил фільму, особисто для мене цей фільм про дружбу. Дружбу двох надзвичайно різних людей, зі своїми переконаннями та історіями, для яких расові упередження являються не більше, ніж людською тупістю. Для них це просто факт, до якого їхня дружба абсолютна нейтральна й байдужа, через що сильна і міцна. Расові питання фільм розкриває набагато точніше, ніж ті самі “Місячне Сяйво” й “Народження Нації”, які прямо луплять у лоб кулею своїх переконань. Зелена Книга ж вибрала інших шлях розповіді: витонченіший та інертний. Він точно передає епоху 60 – х зі всіма її наслідками, що випливають із расової ситуації тих часів. Передає суб’єктивне добро й зло у невимушеній формі природного потоку подій та намагаючись придержуватись документалістики, відображає певні сфери життя, даючи глядачу вибір, або приймати їхню ідейну символістику, або ні.
Фільм, стилістично, наслідує Ла – Ла – Ленд. Насичений, яскравий, зі схожою шириною гамми кольорів й прекрасним піаністом. І на цьому контрасті роздуми людей у чорно білих тоннах являються чимось дрібним, незначущим й малоістотним. Фільм, наче натякає, що потрібно бачити щось більше, ніж біле й чорне. Люди самі загнали себе у рамки двох кольорів, хоча спектр видимого світла набагато ширше й глибше, ніж наше поверхневе судження про те, чи інше на основі чорного та білого. Люди, внаслідок поверхневого мислення, негативно відносяться до тих, чи інших явищ навіть не намагаючись пізнати серцевину цього явища. Фільм же показую цю серцевину на основі характерів головних героїв, кожен із яких має своє драматичне ядро, потреби й цінності. Френк слухає чорношкірих джазистів, творчість яких, у більшості, зовсім не відома одному із його представників. Цікавий епізод із каменем. У фільмі є навіть заклик не смітити: коли Френк познайомив Дона зі смаженою куркою вони почали викидати кістки на дорогу, проте коли Френк викинув коробку Дон змусив її підняти.
Під такими дрібними моментами, життєвість яких надзвичайно вражає своєю виразністю, ти зовсім забуваєш про існування такого явище, як чорний та білий. Перед глядачем лише історія дружби, жодного чорного, жодного білого, лише дружба людини й людини.
Фільм, під приємні ноти справжньої музики передає красу природи, через професійно зняті неймовірно красиві кадри поїздки.
Головні герої максимально переконливі й певною мірою правдиві. Звичайно, деякі моменти змінені, деякі надзвичайно романтизовані для художньої цінності, проте майстерність із якою це зроблена вражає.
Кожен із них природний та лаконічний у своєму образі.
У фільмі є один красивий епізод, в якому у головних героїв пробило шину, посеред дороги, поруч із якою на полі працювали чорношкірі. Герой Махершала Алі із сумом дивиться на свій народ у погляді якого відчувається справжня глибина образу.
Вигго Мортенсен теж екстравагантно не такий, як в інших фільмах. Його колорит придає фільму яскравої легкості й гумористичного відтінку.
Загалом, це добрий, теплий фільм про дружні цінності, для яких не має бути жодних упереджень. Життєствердний, простий і красивий, такий, яким і мається бути справжнє кіно.
Рецензія була корисною?