Тиждень швейцарського кіно - 2018

Швейцарія. Кіно.
Швейцарія в уяві мешканця колишнього СРСР – це заможна країна, населена головним чином банкірами і майстрами годинникової справи, шоколаду та діамантів. До цього можна додати і міфи про золото Рейху та СРСР, швейцарський ніж – і ми отримаємо таку собі гротескну картину цієї цікавої країни. Проте, завдяки традиції проведення кінофестивалів національних фільмів, в даному випадку «Тижня швейцарського кіно», що був організований компанією Arthouse Traffic та Посольством Швейцарії в Україні, ми можемо уявити більш ширшу картину цієї країни. Розглянемо два фільми, що демонструвались в його рамках – на екранах партнеру фестивалю – кінотеатру Київ.
«Божественний порядок» (Die göttliche Ordnung) Петра Бьондіна Фольпе, розповідає історію домогосподарки Нори, в невеличкому селищі напередодні голосування, щодо надання жінкам виборчого права. Так, ця історія відбулась в 1971, коли консервативне суспільство Швейцарії вже вповні дозріло до надання жіноцтву рівноправ‘я, яке де-факто закріпилось у великих містах, проте у маленьких селищах все ще сильним був консерватизм. З гарною грою акторів, розумінням складності проблеми, автори іноді згущують краски – проте щоб наголосити на кожній грані проблеми, з якою тоді стикались жінки – опікою над дітьми, можливістю влаштовуватись на роботу, розпоряджатись фінансами. Проте поступ суспільства вимагав не стільки жіночої праці, скільки необхідності включення навичок і вмінь жінок в економічну структуру країни, і власне на тлі мальовничих пейзажів, охайного селища та драми життя, ми бачимо як колесо історії робить свій оберт…
…Друга стрічка – це «Щоденник мого розуму» (Journal de ma tête з циклу ONDES DE CHOC) режисера Урсули Маєр, на відміну від «…порядку» (німецька,італійська, англійська мови-швейцарський діалект) знята на французький мові і є ніби анатомією злочину, коли учень застрелив свою батька та матір. Перед злочином він надіслав нотатки своїй вчительці, і тепер їй доведеться визначити – наскільки її метода вивчення літератури розбурхали хворобливий розум підлітка. Стрічка переплетена подіями «до і після» злочину, а в головній ролі знялась Фанні Ардан… Здається зовсім божевільному злочину автори намагаються дати пояснення..
Як певний зріз, висновок, можна сказати що швейцарське кіно демонструє якою своєрідною є ця невеличка країна, і маю надію, що наступного року кінематограф Швейцарії теж завітає в Київ…
Недзельницький Андрій