Країна, рік:Німеччина, 2017
Режисер:Марк Ротемунд
Сценарист:Меггі Перен
Продюсер:Олівер Бербен, Віола Ягер
Актори:Еліас ЕмБарек
Прем'єра в Україні:26.07.2018
Світова прем'єра:21.12.2017
Тривалість:1 год. 44 хв.
Безрозсудному юнаку батько доручає турботу про одного свого пацієнта. Це хлопчина з вродженою вадою серця. Несподівано взаємовідносини двох абсолютно різних підлітків переростають в справжню дружбу.
Цікаві факти про фільм "Це кляте серце":
- Кінострічка "Це кляте серце" ґрунтується на однойменному роману Ларса Аменда й Деніела Майера, який вийшов у світ в 2013 році.
- Робота над зйомками велася восени 2016 року в Берліні та Баварії.
- Композитор Джонні Клаймек написав музичний супровід до фільму.
Відгуки про фільм Це кляте серце 4
Відгуки
-
СC
Светлана Cветлая 06.08.2018 21:01
Очень хороший фильм на реальных событиях. перекликается с фильмом "1+1".Добрый, жизненный, поучительный, смешной.
Відповісти -
ЛП
Людмила Панчук 27.07.2018 13:17
Класний фільм! Ходила з синами - 10 і 13 років! Сподобався всім!
Відповісти -
ER
Elena Romanenko 27.07.2018 11:57
крутой фильм
Відповісти
-
IM
Igor Mihailov 26.07.2018 07:49
Очень крутой фильм ! Со смыслом и с шикарной актерской игрой ) Рекомендую ! Тема хоть и тяжёлая , но смеяться можно много , так как очень красиво подают эту тему , сценарий прекрасный.
Відповісти
Дивіться також
| Морена | 100% | 9 |
| Вечори французького кіно - 2024 | 100% | 10 |
| Як спіймати холостяка | 100% | 2 |
| Тут і зараз | 67% | 9 |
| Володар перснів : Війна рогіримів | 47% | 15 |
VS
Valentinka Semenyuk 09.08.2018 19:26
Фільм Марка Ротемунда «Це чортове серце» прекрасно пройшовся по людському житті, його справжнім і уявним цінностям. У ньому також добре показано, і при цьому без непотрібного менторства, яке звело б все нанівець, на що дійсно варто витратити це життя, а повз чого - пройти, навіть не залишивши погляд. Чимала заслуга в тому, що кіно дійсно зачіпає до глибини душі, належить тріо сценаристам - Меггі Перен, Енді Рогенхагену і Деніелу Мейеру. Вони дуже дбайливо обійшлися зі ста хвилинами хронометражу, зумівши приділити однакову увагу всім сторонам цієї людської драми, що вдається в подібних фільмах аж ніяк не завжди. А сторін в фільмі цілих п'ять: 15-річний Девід, що страждає пороком серця і не тільки; мажор Ленні, який витрачає своє життя на вечірки і тусовки; втомлена мати хлопчика, яка стійко несе свою ношу; батько мажора, який спостерігає за розтрачання життя власним сином; і нарешті - спостерігачі з боку - від медсестри в лікарні до мерзотника-сусіда хворого підлітка.
У фільмі є кумедні моменти, але дуже мало навмисних жартів. Автори стрічки явно хотіли, щоб глядачі в залі не сміялися, а розчулювалися наївності Девіда і безпосередності Ленні. Це дуже добре і сентиментальне кіно, в якому потік позитивних флюїдів порушує лише сусід Девіда по дому, який чомусь не любить хлопчика і пакостить йому. Однак Ленні ще в середині картини ставить його на місце, і після цього ніщо не заважає обливати глядачів хвилями душевності. Щоб фільм не був зовсім вже солоденьким і безпроблемним, Ротемунд не перестає нагадувати, що Девід тяжко хворий. Періодичні напади, дихальний апарат, пригорщі таблеток, поїздки в школу на «швидкій допомозі», відвідування лікарні... Девіду не потрібні вороги, щоб зробити його життя драматичним. Навіть простий похід в супермаркет за курткою і футболкою може для нього обернутися сутичкою зі смертю, а закохатися для хлопця - такий же ризик, як для звичайної людини стрибок з парашутом. В цілому стрічці Ротемунда при бажанні можна поставити в провину штампи і кліше. Але, на мій погляд, зайвий раз сказати про головне в житті, нехай навіть знайомими простими словами - дуже важливо і потрібно. І в «Цьому чортовому серці» це вдалося. Про те, що в житті треба не тільки брати, але й віддавати, причому набагато більше. Про те, що потрібно сподіватися і жити, коли навіть у тебе немає впевненості, чи побачиш завтрашній день. Про те, що всім людям потрібно, по суті небагато - співчуття, увага і участь. Так, у Девіда буде список бажань матеріальних. Але насправді йому потрібно, щоб в його житті з'явилася людина, цікава йому і якій буде небайдужий він сам, яка зможе переконати його радіти життю, незважаючи ні на що, і отримувати від нього не тільки страждання, але і радості. Простіше кажучи, Ленні вчиться віддавати, а Девід вчиться брати. Незважаючи на всю зовнішню сюжетну простоту фільму, це безумовно, один з кращих німецьких фільмів року.
Рецензія була корисною?