Дата народження:15 серпня 1968, 56 років лев
Місце народження:Іркутськ, СРСР (Росія)
Діяльність:актор
Досягнення:На його рахунку понад 100 робіт в кіно і на телебаченні.
Ян Цапнік народився і виріс в театральній родині. Його батько, Юрій Цапнік, народний артист Росії, актор челябінського Театру драми. Дитячі роки Яна пройшли в Челябінську, куди його батько з сім'єю переїхав в 1970 році. Як і всі акторські діти, Ян чимало часу проводив за лаштунками театру, а в сім років дебютував на сцені в ролі сина Аносова у виставі "Вітчизна не міняємо".
Як згадує сам Ян Юрійович, вільного часу у нього в дитинстві було мало. Хлопчик старанно займався музикою, грав на скрипці, і паралельно навчався в спортивному спецкласі при команді майстрів з гандболу. "Втомлювався страшно. До вечора був вичавлений як лимон. Засинаючи, думав тільки про те, коли ж скінчиться це прокляте дитинство", - згадує актор. Крім того, у шкільні роки він встиг ще попрацювати кухарем. У той час школярі проходили практику в навчально-виробничих комбінатах (КПК), і хлопчикові довелося попрацювати в кондитерському, м'ясному та овочевому цехах.
Юність.
Ян Цапнік народився і виріс в театральній родині. Його батько, Юрій Цапнік, народний артист Росії, актор челябінського Театру драми. Дитячі роки Яна пройшли в Челябінську, куди його батько з сім'єю переїхав в 1970 році. Як і всі акторські діти, Ян чимало часу проводив за лаштунками театру, а в сім років дебютував на сцені в ролі сина Аносова у виставі "Вітчизна не міняємо".
Як згадує сам Ян Юрійович, вільного часу у нього в дитинстві було мало. Хлопчик старанно займався музикою, грав на скрипці, і паралельно навчався в спортивному спецкласі при команді майстрів з гандболу. "Втомлювався страшно. До вечора був вичавлений як лимон. Засинаючи, думав тільки про те, коли ж скінчиться це прокляте дитинство", - згадує актор. Крім того, у шкільні роки він встиг ще попрацювати кухарем. У той час школярі проходили практику в навчально-виробничих комбінатах (КПК), і хлопчикові довелося попрацювати в кондитерському, м'ясному та овочевому цехах.
Юність. Навчання та армія
Після школи Ян Цапнік збирався вступати в один з театральних вузів столиці. Але сталося так, що на тренуванні з гандболу він отримав сонячний удар, в результаті чого майже до серпня пролежав удома, пропустивши випускний вечір і всі вступні іспити. Їх тоді з-за московського молодіжного фестивалю 1985 року скрізь перенесли на більш ранній час. Тільки в Свердловському театральному інституті терміни залишилися незмінними, і юнакові довелося вступати саме туди.
Закінчивши перший курс, Ян Цапнік поїхав в якості робочого сцени з місцевим театром на гастролі до Ярославля. Коли ж один з артистів раптово захворів, він підмінив його в спектаклі. Після прем'єри режисер Михайло Єршов запросив актора-початківця в Ленінград на зйомки мелодрами "Шукаю друга життя" (за мотивами повісті М. Паніна "Матюшенко обіцяв мовчати"), де Ян Цапнік виконав роль Гоші.
А потім була служба в армії. Яна призвали служити в ВДВ, в розвідбатальйон. Йому довелося побувати в Афгані, Польщі, Німеччини, вдосталь настрибатись з парашутом...
Пітер
Демобілізувавшись у 1989 році, Ян Цапнік приїхав в Ленінград, як кажуть, відпочити і витратити грошей. Тут, у "Ленфільму" він зустрів знайомого актора, який і подав йому ідею перевестися з Свердловська в ленінградський театральний вуз на курс професора Ст. Ст. Петрова. Ян послухався поради, і в 1992 році успішно закінчив Ленінградську академію театру, музики і кінематографії імені Н.Черкасова.
У тому ж 1992 році Ян Цапнік був прийнятий в трупу Академічного Великого драматичного театру ім. Р. А. Товстоногова. Тут їм були зіграні такі ролі, як: Віктор в "Сімейному портреті з стороннім", Швейцарець у "Матінці Кураж", Ковьель у спектаклі "Міщанин у дворянстві", Тэмур у "Сонячної ночі", Флінс, син Банко "Макбет", Костюмер у виставі "Костюмер".
Кінематограф. Шлях до популярності
Регулярно зніматися в кіно Ян Цапнік став лише з 2000 року, а популярність до нього прийшла в 2002 році з виходом популярного кримінального серіалу "Бригада". Роль бізнесмена Артура в цьому серіалі йому дісталася випадково. Він згадує: "Заїхав якось по справах на "Мосфільм", там працювала знімальна група "Бригади". Режисер Олексій Сидоров підійшов і заявив: "Будеш грати бізнесмена Артура, жертву наїздів!" Я тоді був трохи располневший і, мабуть, вдало вписувався в типаж".
У сценарії образ Артура був практично не прописаний. Довіряючи цю роль Яну Цапнику, режисер так і зізнався: "Ян, ну не знаю я, що з твоїм героєм робити. Нічого придумати не можу". На що актор його заспокоїв: "Не хвилюйся. Я сам давно все придумав. Ти тільки скажи, що підходить, що не підходить". В результаті вийшов цікавий і дуже неоднозначний образ. За словами самого Яна Цапника: "З одного боку - колишній комсомольський працівник, невгамовна душа, улюбленець компанії. З іншого боку рідкісна скотина".
Згодом ролі слідували одна за одною. Дуже скоро Ян Цапнік став вельми популярним актором. При цьому діапазон його ролей дуже широкий - від ветеринара до майора спецслужб, від журналіста до бандита і афериста. Серед його персонажів: слідчий Олексій Коротков в серіалі "Мангуст" (2003-04), журналіст Ігор Нікіфоров в серіалі "Бандитський Петербург" (2005-07), капітан Тихомиров у військовій драмі "Під зливою куль" (2006), рабин у драмі "Нізвідки з любов'ю, або Веселий похорон" (2007), винахідник Анатолій Смислів у комедійній мелодрамі "Роман вихідного дня" (2008) та інші.
Одна з найвідоміших робіт актора - ветеринар Веня в серіалі "Зачароване кохання" (2008). Як і у випадку з Артуром з "Бригади" режисер Володимир Балкашинов віддав цю роль актора на відкуп. Ян Цапнік зізнається, що любить працювати в таких умовах: "Хороший артист сам зобов'язаний принести вісім мішків пропозицій, а режисер - вибрати із запропонованого найцікавіше". В результаті Вєнєчка у виконанні Яна Цапника вийшов просто неповторним.
Ще один яскравий персонаж Яна Цапника – Максим Смирнов в серіалі "Серцеїдки", колишній працівник великої іноземної компанії, потрапив під скорочення, людина відповідальний і працьовитий, але невпевнений у собі. Маючи потребу в грошах, він бере участь в афері. Сам актор так відгукується про свого персонажа: "Мій герой Максим — один з небагатьох персонажів в "Сердцеедках", який володіє совістю. Він потрапляє в аферу з підставною родиною, бо, як сам вважає, що у нього немає вибору: якщо не погодиться на роль молодшого брата Джона, то втратить дружину і дочку, яких дуже любить. Такі обставини. Як мені здається, він один з найбільш несмішних персонажів серіалу. Його вчинки можуть викликати сміх, але не він сам. Йому не подобається ідея авантюри, принаймні, на початку серіалу. Він дуже скептично до всього цього ставиться. А сам я в житті ставлюся до авантюр чудово. Так що Максим — це роль на опір, як я і люблю".
Крім роботи в кіно, Ян Цапнік бере участь в озвучуванні мультфільмів. Його голосом говорять герої "Черепашок-ніндзя", "Геркулеса", "В пошуках Немо".
Особисте життя
Перші два шлюби Яна Цапника були невдалими. Може бути причина в тому, що його обраниці були актрисами, а творчі натури рідко вживаються. Як би те ні було, а сімейне щастя Ян знайшов у третьому шлюбі, коли йому вже виповнилося 30 років. Дружина Яна Цапника Галина - сходознавець. Її основна спеціалізація - китайська мова. У 2001 році у подружжя народилася донька Ліза.
Ян Цапнік народився і виріс в театральній родині. Його батько, Юрій Цапнік, народний артист Росії, актор челябінського Театру драми. Дитячі роки Яна пройшли в Челябінську, куди його батько з сім'єю переїхав в 1970 році. Як і всі акторські діти, Ян чимало часу проводив за лаштунками театру, а в сім років дебютував на сцені в ролі сина Аносова у виставі "Вітчизна не міняємо".
Як згадує сам Ян Юрійович, вільного часу у нього в дитинстві було мало. Хлопчик старанно займався музикою, грав на скрипці, і паралельно навчався в спортивному спецкласі при команді майстрів з гандболу. "Втомлювався страшно. До вечора був вичавлений як лимон. Засинаючи, думав тільки про те, коли ж скінчиться це прокляте дитинство", - згадує актор. Крім того, у шкільні роки він встиг ще попрацювати кухарем. У той час школярі проходили практику в навчально-виробничих комбінатах (КПК), і хлопчикові довелося попрацювати в кондитерському, м'ясному та овочевому цехах.
Юність.