Вероніка Кастро

Майбутня зірка народилася 19 жовтня 1952 року в Мехіко. На жаль, її дитинство зовсім не було таким безхмарним, як часто думають. Вона не спала на шовкових простирадлах! Мало того, що сім'я Вероніки була досить бідною, після розлучення батьків жити стало ще важче. Мама — Соккоро Кастро — на свою більш ніж скромну зарплату секретаря тягнула чотирьох дітей: у Веро два брати і сестра.

Довгі роки родина жила в невеликому будинку на вулиці Донато Герри, де, за словами Вероніки, залишилися її дитячі мрії. А вона завжди хотіла стати акторкою. Але грошей було так мало, що доводилося розраховувати тільки на диво.

Правда, дівчинка й сама була дивом. Ще в початковій школі вона брала участь у всіх фестивалях, де танцювала і читала вірші. Ученицею вона була не дуже старанною, але це не впливало на оцінки. Багато часу Вероніка присвячувала спорту, особливо тенісу, весь час репетувала балетні па, допомагала шукати костюми до шкільних спектаклів.

У 12-річному віці її вибрали Королевою Весни. "Це було потрясінням. Мені стало зрозуміло, що я обов'язково стану актрисою", — згадує Веро.

Недалеко від будинку, де проживало сімейство Кастро, збиралися представники різних політичних партій, тут продавалися газети, проходили мітинги. Одного разу Вероніка познайомилася з депутатом Луїсом Бартілоті, а через нього з Андресом Солером — дуже впливовим діячем кінематографу і керівником Театральній академії. Набравшись сміливості, дівчина звернулася до нього з проханням. "Я хотіла, щоб він став моїм хрещеним батьком. І попросила про послугу: дати мені стипендію", — згадує Вероніка. На іспиті Солер прийшов у захват. Вона отримала стипендію не тільки для себе, а й для сестри Беатріс.

Отже, вона стала вчитися. Однак треба було думати про те, як допомагати родині. У ті роки в Мексиці були дуже популярні фотоновели — брошурки, де на кожній сторінці під фотографіями містилися написи з двох-трьох речень. Вероніка з радістю взялася за цю роботу, з дозволу мами, звичайно.

До речі, саме тоді вона і познайомилася зі своїм майбутнім партнером — Рохеліо Геррою, що зіграв Луїса Альберто в серіалі "Багаті теж плачуть".

Паралельно зі зйомками в фотоновелах майбутня зірка продовжує шукати і інші можливості появи на публіці. Їй пощастило потрапити в телепрограму "Ха-ха", яку вів відомий комік Мануель Вальдес: красуня Веро привернула увагу комедіанта, і він з радістю прийняв її на роботу. Вероніка почала працювати над технікою мови, ставити голос, займатися співом. Примудрилася отримати диплом диктора і стала вести програми на радіо. У 16 років вона з'явилася оголеною на фотографіях в мексиканському журналі "Caballero". Її кар'єра різко змінилася після зйомок в телесеріалі "Багаті теж плачуть". Цей серіал став успішним у Латинській Америці, Іспанії, Франції, СРСР, Китаї і на Філіппінах. Два роки по тому вона зіграла головну роль в серіалі "Право на народження". У 1987 році її кар'єра ще раз зробила виток, коли вона зіграла головну роль в "Дикій Розі". Основна пісня цього серіалу, також називається "Rosa salvaje" (в перекладі з ісп. Дика троянда), стала її хітом # 1.

З 1990-х років вона веде різні шоу-програми.

Вона ніколи не виходила заміж, а її особисте життя завжди слугувало предметом для пліток і пересудів. Її син, Крістіан є молодіжним кумиром в Латинській Америці і США. Одружився з Габріеллою Бо (розлучення), потім із Валерією Ліберман. Через що посварився з матір'ю. Про те, що у Крістіана та Валерії народилася дочка Симона (нар. 18 червня 2005), Вероніка дізналася з газет.

У кінці літа 2010 року, через 18 років з часу свого першого візиту, Вероніка знову відвідала Москву, щоб взяти участь у програмі "Хвилина Слави" як член журі, де вона виконала заголовну пісню до теленовели "Багаті теж плачуть" .