Сідні Пуатьє

Народився у Маямі від багамських батьків, дитинство провів на острові Кет і на Нассау, до США знову потрапив у 15-річному віці. Незважаючи на сильний багамський акцент, Пуатьє набув славу найкращого чорношкірого актора Америки, граючи у таких постановках, як "Поргі та Бесс".

За цим пішли фільми, у яких він грав нарівні з білими акторами (наприклад, "Не схилили голови" з Тоні Кертісом, 1959).

Під час боротьби негрів за свої права Пуатьє став першим чорношкірим актором, гонорари якого не поступалися заробіткам білих ("Вчителю з любов'ю", 1967).

Наприкінці 1960-х років Пуатьє бере участь у кількох відомих фільмах на теми расової ненависті та забобонів ("Вгадай, хто прийде на обід", " Задушливою південною ніччю"). В останньому фільмі Пуатьє зіграв у ролі свого найуспішнішого персонажа, Верджіла Тіббса, детектива з Філадельфії. Пізніше до фільму були випущені два продовження "Мене звуть Містер Тіббс" (1970) та "Організація" (1971)

У 1970-і роки переважно займався режисурою. У 1973 році у нього народилася дочка Сідні Тамія Пуатьє, відома за роллю у фільмі К. Тарантіно "Доказ смерті".

1976 року одружився на канадській акторці з литовсько-єврейським корінням Джоанні Шимкус, відомої за роллю Летиції Вайс у фільмі "Шукачі пригод" Робера Енріко. Після заміжжя актриса залишила кінематограф.

Дипломатична кар'єра

У квітні 1997 року Пуатьє був призначений послом Багамських островів у Японії та займає цей пост до цього дня. Він також є постійним представником Багамських островів при ЮНЕСКО.