Ширлі Найт

Ширлі Енола Найт (англ. Shirley Enola Knight) народилася в Канзасі 5 липня 1936 року в сім'ї Вірджинії (урожд. Вебстер) і Ноела Джонсона Найта, працівника компанії-виробника масла для автомобілів.

Вперше на кіноекранах Ширлі з'явилася в епізодичній ролі у 1955 році, а через три роки отримала першу помітну роль в телесеріалі "Оленяча шкіра". Через рік Найт була номінована на премію "Оскар" як найкраща акторка другого плану за роль у фільмі "Темрява нагорі сходів", і ще раз в 1962 році за фільм "Солодкоголосий птах юності". У подальші роки у неї були ролі в картинах "Голландець" (1967), "Люди дощу" (1969), "Джаггернаут" (1974) і "Полонені „Посейдона“" (1979). Її театральні ролі включають участь в постановках "Повернення", "Маленький Шеба", "Ми завжди живемо в замку" і "Монологи вагіни".

У 1960-х роках вона майже зовсім залишила зйомки в Голлівуді, присвятивши себе Бродвею. У 1976 році Ширлі Найт була удостоєна премії "Тоні" за постановку "Діти Кеннеді". Наприкінці 1990-х вона знову стала активно зніматися в кіно і на телебаченні. У 1996 році акторка з'явилася в невеликій ролі у фільмі "Якби стіни могли говорити". У 1997 році вона зіграла матір Гелен Гант у фільмі "Краще не буває", а далі послідували ролі в серіалах "Вона написала вбивство", "Закон і порядок", "Поліція Нью-Йорка", "Тридцять-з-чимось" і "Відчайдушні домогосподарки", де вона зіграла свекруха Брі — Філліс Ван Де Камп.

Ширлі Найт двічі була заміжня. Від першого чоловіка, Джина Перссона (1959—1969), у неї дочка Кейтлін Хопкінс, також акторка. Другим її чоловіком був сценарист Джон Хопкінс (1969—1998), від якого вона народила дочку Софі.