Закрити
Вхід

Шарлотта Ремплінг

Charlotte Rampling

Шарлотта Ремплінг

Дата народження:05 лютого 1946, 75 років водолій

Місце народження:Стермер, графство Ессекс, Велика Британія

Діяльність:актриса

Досягнення:Кавалер Ордена Британської імперії (OBE).

9,5
43 голоса
Оцінити:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дочка військовика, що став одним із командувачів НАТО, Ремплінг училася в елітних навчальних закладах Англії та Франції. Почавши кар'єру манекенниці, дебютувала в кіно 1965 епізодичною роллю. Вже наступного року Ремплінг звернула на себе увагу в чорній комедії "Дівча Джорджі", а в 1969 зіграла у Лукіно Вісконті в картині "Загибель богів".

На початку 1970-х років за Ремплінг закріпилося амплуа плотських, сексуальних, часто збочених жінок. Такими були її ролі в італійських фільмах "Прощай, жорстокий брат" (1971, за п'єсою Джона Форда "Шкода, що вона повія") і "Нічний портьє" (1974, режисер Ліліана Кавані). Фільм "Нічний портьє" про садомазохістський роман між есесівцем і в'язнем концтабору викликав скандал і приніс актрисі міжнародну популярність. У 1975 вона зіграла в екранізації роману Раймонда Чандлера "Прощай, кохана", того ж року знялася в головній ролі у фільмі Адріано Челентано "Юппі-Ду". У 1978 вийшла заміж за французького композитора Жан Мішеля Жарра.

Дочка військовика, що став одним із командувачів НАТО, Ремплінг училася в елітних навчальних закладах Англії та Франції. Почавши кар'єру манекенниці, дебютувала в кіно 1965 епізодичною роллю. Вже наступного року Ремплінг звернула на себе увагу в чорній комедії "Дівча Джорджі", а в 1969 зіграла у Лукіно Вісконті в картині "Загибель богів".

На початку 1970-х років за Ремплінг закріпилося амплуа плотських, сексуальних, часто збочених жінок. Такими були її ролі в італійських фільмах "Прощай, жорстокий брат" (1971, за п'єсою Джона Форда "Шкода, що вона повія") і "Нічний портьє" (1974, режисер Ліліана Кавані). Фільм "Нічний портьє" про садомазохістський роман між есесівцем і в'язнем концтабору викликав скандал і приніс актрисі міжнародну популярність. У 1975 вона зіграла в екранізації роману Раймонда Чандлера "Прощай, кохана", того ж року знялася в головній ролі у фільмі Адріано Челентано "Юппі-Ду". У 1978 вийшла заміж за французького композитора Жан Мішеля Жарра.

Серед найкращих ролей — роботи в комедії Вуді Аллена "Спогад про „Зоряний пил“" (1980) і в судовій драмі Сіднея Люмета "Вердикт" (1982). Ремплінг багато знімалася у Франції, зокрема у Іва Буассе в "Бузковому таксі" (1977) і у Клода Лелуша (1984). У чорній комедії Наґіси Осіми "Макс, моя любов" (Франція, 1985) зіграла дружину дипломата, що бере в коханці шимпанзе. У 1987 знялася в невеликій ролі у Алана Паркера у фільмі "Ангельське серце", в 1988 — в картині Девіда Гейра "Париж вночі" (Paris by Night). У 1990-і роки Ремплінг в кіно знімалася мало. У 1997 вона зіграла в екранізації романа Генрі Джеймса "Крила голубки".

Дочка військовика, що став одним із командувачів НАТО, Ремплінг училася в елітних навчальних закладах Англії та Франції. Почавши кар'єру манекенниці, дебютувала в кіно 1965 епізодичною роллю. Вже наступного року Ремплінг звернула на себе увагу в чорній комедії "Дівча Джорджі", а в 1969 зіграла у Лукіно Вісконті в картині "Загибель богів".

На початку 1970-х років за Ремплінг закріпилося амплуа плотських, сексуальних, часто збочених жінок. Такими були її ролі в італійських фільмах "Прощай, жорстокий брат" (1971, за п'єсою Джона Форда "Шкода, що вона повія") і "Нічний портьє" (1974, режисер Ліліана Кавані). Фільм "Нічний портьє" про садомазохістський роман між есесівцем і в'язнем концтабору викликав скандал і приніс актрисі міжнародну популярність. У 1975 вона зіграла в екранізації роману Раймонда Чандлера "Прощай, кохана", того ж року знялася в головній ролі у фільмі Адріано Челентано "Юппі-Ду". У 1978 вийшла заміж за французького композитора Жан Мішеля Жарра.

Читати повністю
Повернутися до списку персон

Вхід через сервіси

Для входу на KINOafisha.ua ви можете використати
свої акаунти в наступних сервісах: