Роже Планшон

Мати Роже Планшона була покоївкою, батько — мийником посуду в готельному ресторані. Дитинство пройшло в простонародних кварталах Ліона і на фермі діда у департаменті Ардеш. У роки Другої світової війни Планшон допомагав партизанам-маки і заслужив у тринадцятирічному віці Військовий хрест.

Навчався Планшон на повному пансіоні в згромадження Братів християнських шкіл. Захопився мистецтвом, особливо кінематографом. Після закінчення колежу служив в банку, а вечорами відвідував кафе ліонських екзистенціалістів. Почав виступати в них з читанням віршів Бодлера, Рембо, Рене Шара, Анрі Мішо. Самоучкою освоював літературу й театральне мистецтво. Дивився вистави Жана Вилара в Парижі і Авіньйоні. Відвідував курси драматичного мистецтва Сюзетти Гійо. Разом з друзями, з якими там познайомився, почав давати перші вистави, серед яких — постановка комедії "Сон в літню ніч" У. Шекспіра (1950). У 1950 році група оголосила себе театральною компанією "Вам-чого" (по назві новели Аполлінера), одна з постановок отримала премію на конкурсі аматорських театрів в Маконе.

У 1952 році Планшон створив у Ліоні Театр комедії, а в 1957 році — "Театр де ла-сіте" (фр. Théâtre de la Cité) в Виллербане. У 1959 році театр отримав статус постійної трупи, у 1972-му був перейменований у Національний народний театр. Планшон очолив його разом з Патрісом Шеро і Роже Жильбером.

Планшон — автор кількох п'єс, поставив три повнометражних фільми. Грав у фільмах Робера Брессона, Джозефа Лоузі, Анджея Вайди, Брюно Нюіттена та ін.