Рене Клеман

Клеман вивчав архітектуру в Школі витончених мистецтв, але зацікавився анімаційним кіно і в 1936 році зняв короткометражний фільм з Жаком Таті в головній ролі. У передвоєнні роки знімав рекламні ролики, брав участь в русі Опору.

Тема війни займала провідне місце у творчості Клемана, починаючи з його перших повнометражних фільмів, зазначених впливом італійського неореалізму, — "Битва на рейках" (1946, премія Каннського фестивалю) і "Біля стін Малапаги" (1949, премія "Оскар"). Знову повернувся до неї Клеман у своєму самому значному творі — проникливої розповіді про військові будні дітей, "Заборонені ігри" (1952, "Золотий лев", премія "Оскар", премія "BAFTA").

У 1956 році Клеман під назвою "Жервеза" екранізував роман Золя "Пастка"; фільм був удостоєний "Золотого лева" на Венеціанському фестивалі. Не менш доброзичливу пресу отримав його трилер "На яскравому сонці" (1960), з якого почалася зіркова кар'єра Алена Делона.

Однак самий амбіційний проект Клемана 1960-х рр. — епічна фреска про звільнення французької столиці "Чи Горить Париж?" (1966), — залишив байдужими і глядачів, і критиків незважаючи на суперзірковий акторський склад і сценарій, над яким працювали Гор Відал і Френсіс Форд Коппола.

Розчарований касовими невдачами і негативними відгуками критиків, Клеман в 62 роки завершив свою кінокар'єру і оселився в Ментоні на Лазурному Березі. Його останніми картинами були екранізації детективів Себастьяна Жапризо; з їх числа "Пасажир дощу" (1969) був удостоєний премії "Золотий глобус" як кращий іноземний фільм.