Пол Ньюман

1925–1958

Ньюман народився 26 січня 1925 р. в Клівленді. Батько Артур Самуїл Ньюман — єврей, мати Терезія Фецкова — словачка з Птичого (нині Район Гуменне, Словаччина). Служив на флоті, після війни отримав у спадок від батька невеликий магазин спортивних товарів. Продавши бізнес, Ньюман вступив в 1947 р. до школи акторської майстерності Єльського університету. Виконував свої перші ролі в телесеріалах і на Бродвеї.

Першу велику роль Ньюмана — в історичному фільмі "Срібна чаша" (1954) — не сприйняли критиками, а сам актор пізніше назвав цей фільм найгіршим з усіх, знятих в 50-ті роки. Визнання прийшло 1957 року, коли він виконав роль боксера Рокі Граціано у фільмі "Хтось на небесах любить мене".

Зйомки наступної картини Ньюмана — "Довге спекотне літо" — супроводжувалось романом з акторкою Джоан Вудвард, яка незадовго до цього отримала "Оскар" за найкращу жіночу роль. Вони одружились і відтоді стали багато зніматись удвох. А роль Ньюмана в "Довгому спекотному літі" була відмічена призом Каннського кінофестивалю.

1958–1967

В 1958 р. на екрани Америки виходить "Кішка на розпеченому даху", екранізація п'єси Тенесі Вільямса. За цей фільм актор і його партнерша — Елізабет Тейлор — були висунуті на "Оскар". Хоч він не отримав премію, Ньюману вдалося закріпити свій успіх у публіки, зіграв у фільмах "З тераси" та "Вихід". Багато критиків відмічали, як грамотно він підбирав свої ролі. Великий успіх мали і наступні роботи Ньюмана — в кримінальній драмі "Шахрай" і вестерні "Хад", за що знову був номінований на "Оскар".

В 1960-ті рр. Ньюман використав свій зірковий статус для проведення агітації за програму Демократичної партії США, направлену на пом'якшення расових суперечностей в Америці та в результаті попав у скандально відомий список двадцяти персональних ворогів президента Ніксона. В цей час він знімався трохи рідше, присвячуючи свій час захопленню автоперегонами. В 1966 році з успіхом зіграв у Альфреда Хічкока в "Розірваній завісі". Тоді ж поставив для своєї жінки фільм "Речел Речел", що приніс йому "Золотий глобус" за режисуру.

1967–2008

Протягом наступних двох десятиліть Ньюман не припиняв працювати. Середина 1970-х ознаменувалась для нього співпрацею з режисером Джоном Х'юстоном. Після того, як наркотики забрали життя його сина, Ньюман став займатись активно доброчинністю, витративши на ці цілі понад 200 мільйонів доларів. 1986 року з шостої спроби виграв "Оскар" за найкращу чоловічу роль (у фільмі Мартіна Скорсезе "Колір грошей"). За рік до цього Американська академія кіномистецтва вже вручила йому почесну нагороду за видатні досягнення в кіно.

В червні 2008 року у Пола Ньюмена було виявлено рак легені, а 26 вересня 2008 р. він помер у своєму домі в Вестпорті, штат Коннектикут, у віці 83 роки.

Захоплення

Захоплювався автогонками. В перший раз узяв участь у професіональній гонці в 1972 році. 1979 року він брав участь у знаменитій 24-годинній гонці в Ле-Мані, фінішував другим в складі команди Porsche, в основному завдяки майстерності свого напарника.

1983 року разом з Карлом Хаасом він заснував команду "Ньюман/Хаас Рейсінг". В 1995 році 70-річний Ньюман узяв участь у 24-годинній гонці в Дайтоні, став при цьому найстарішим гонщиком, чия команда виграла офіційну гонку.