Олексій Петренко

Народився 26 березня 1938 у Чемері (Чернігівщина).

Навчався у Харківському театральному інституті (1961, курс І.О. Мар'яненка.

Працював у театрах Запоріжжя (Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара) та Маріуполя (Донецький академічний обласний драматичний театр).

У 1964 актора запросив на свою сцену Ленінградський театр імені Лєнсовєта.

З 1977 року — актор Московського драматичного театру на Малій Бронній.

З 1978 грав на сцені МХАТу. Також в 80-ті роки працював в спектаклях режисера Анатолія Васильєва і московському театрі "Школа сучасної п'єси".

З 1991 року — актор кіностудії ім. М. Горького.

Володів видатним акторським талантом. Втілював в кіно і на сцені різнопланові глибокі драматичні, характерні та яскраві комедійні ролі. Чудово співав і декламував вірші. Любив українські пісні.

Зіграв близько ста ролей в кіно (зокрема, в кількох українських фільмах), серіалах і телеспектаклях. Перший успіх і популярність принесли ролі Григорія Распутіна у фільмі Елема Климова "Агонія" (1974) та Юрія Строганова в картині Олексія Германа "Двадцять днів без війни" (1976).

Знімався в картинах таких майстрів кінематографа, як Сергій Герасимов, Ельдар Рязанов, Георгій Данелія, Григорій Козінцев, Лариса Шепітько, Микита Михалков, Дінара Асанова, Вадим Абдрашитов, Павло Лунгін, Станіслав Говорухін, Віталій Мельников, Володимир Мотиль, Ігор Масленников, Юрій Гримов, Михайло Пташук, Костянтин Єршов та ін.

Лауреат ряду фестивалів та кінопремій.

З 2010 року — член Патріаршої ради з культури (РПЦ).

Помер 22 лютого 2017 року у Москві. Поховання відбулося 27 лютого 2017 року на Ніколо-Архангельському кладовищі міста Москви.