Фабріс Лукіні

Фабріс Лукіні народився 1 листопада 2958 року у Парижі в сім'ї торговців овочами, італійських імігрантів з Ассізі. У 13-річному віці Фабріса було виключено з ліцею за погану поведінку і він став освоювати перукарську справу, але незабаром, покинувши це заняття, почав як конферансьє проводити виступи у нічних клубах.

У кіно Фабріс Лукіні дебютував у 1969 році фільмом "Усе може статися" режисера Філіпа Лабро, який запримітив молодого конферансьє у нічному клубі та запропонував йому невелику роль. Після цього дебюту Фабріс Лукіні поступив на курси драматичної майстерності Жан-Лорана Коші, де на нього звернув увагу режисер Ерік Ромер, що став для Лукіні справжнім хрещеним батьком в кіно: починаючи з фільму "Коліно Клер" (1970) режисер регулярно запрошує актора у свої стрічки, а ролі в його фільмах "Персеваль Гальський" (1979) та "Ночі повного місяця" (1984, номінація на премію "Сезар" за найкращу чоловічу роль другого плану) стали одними з найкращих у творчій біографії актора.

Справжнє визнання до Лукіні приходить лише у 1990-му році після зіграної ним головної ролі у "Нелюдимій" режисера-дебютанта Крістіана Венсана, за яку актора вперше було номіновано на "Сезар" як найкращого актора у головній ролі.

У 1994 році Фабріс Лукіні знявся в костюмованому історичному фільмі Клода Лелюша "Полковник Шабер", за акторську роботу у якому вчетверте номінувався на "Сезара".

З другої половини 1990-х Лукіні активно працює на театральній сцені і на телебаченні та з'являюється на кіноекрані в середньому раз на рік.

За час своєї акторської кар'єри Фабріс Лукіні зіграв ролі майже у 80-ти кіно- та телефільмах та 9 разів був номінований на французьку національну кінопремію "Сезар".

За роль у фільмі 2015 року "Горностай" режисера Крістіана Венсана Фабріс Лукіні виграв Кубок Вольпі як найкращий актор на 72-му Венеціанському міжнародному кінофестивалі.

Особисте життя

Фіабріс Лукіні є батьком французької акторки, сценаристки та кінорежисерки Емми Лукіні.