Пеггі Лі

Норма Делоріс Егстром, в майбутньому Пеґґі Лі, народилася 26 травня 1920 року в місті Джеймстаун[en] в Північній Дакоті. Вона була сьомою з восьми дітей у родині станційного доглядача Марвіна Еґстрома. Її мати померла, коли Нормі було чотири роки[1], і вона, разом з братами і сестрами, залишилася під опікою батька і мачухи.

Зайнялася співом в підлітковому віці, виступаючи на місцевому радіо. Після закінчення середньої школи продовжила виступи на радіо, взявши при цьому псевдонім Пеґґі Лі. У віці 17 років пішла з дому через постійні конфлікти з мачухою і поїхала в Лос-Анджелес. Але незабаром вона повернулася в Північну Дакоту для тонзилектомії, а потім переїхала до Чикаго, де стала виступати в одному з нічних клубів. Там її помітив джазовий кларнетист і керівник знаменитого біг-бенду Бенні Гудмен, який у 1941 році запросив її в свій колектив.

Музична і кінокар'єра

У 1942 році Пеґґі Лі записала свій перший хіт "Somebody Else Is Taking My Place", а її наступна пісня "Why don't You Do Right?" в 1943 році продавався мільйонними тиражами і зробила її знаменитою. У тому ж році Пеґґі Лі вперше з'явилася в кіно, у двох музичних фільмах з Бенні Гудменом, в тому числі в "Сестра його дворецького" (1943).

У березні 1943 року Пеґґі Лі вийшла заміж за Дейва Барбура, гітариста з джаз-оркестру Гудмена. Після того, як вони разом покинули біг-бенд, Дейв став працювати на музичній студії, а вона залишила кар'єру і зайнялася вихованням їх дочки Ніки. Але пристрасть до музики взяла верх, і незабаром Пеґґі Лі стала складати свої власні пісні, а у 1944 році приступила до їх записів на студії "Capitol Records". Там вона записала низку своїх хітів, багато з яких були написані нею самою та її чоловіком, включаючи "I don't Know About You Enough" і "it's a Good Day" (1946). У 1948 році вона записала свій супер-хіт "Mañana", після якого знову активно зайнялася музикою.

У тому ж році вона разом з Перрі Комо і Джо Стаффордом стала ведучою музичної програми "Chesterfield Supper Club" на радіо "NBC", а також в цей час часто з'являлася в "Шоу Джиммі Дюранте".

У 1951 році Пеґґі Лі розлучилася з Дейвом і надалі ще тричі виходила заміж. З останнім чоловіком Джеком Дель Ріо вона розлучилася в 1965 році.

У 1950-ті роки Пеґґі Лі знялася у ряді фільмів, серед яких "Блюз Піта Келлі" (1955), за роль Роуз Хопкінс з якого вона була номінована на премію "Оскар" як краща актриса другого плану.

У 1952—1956 роках Пеггі Лі співпрацювала із звукозаписною компанією "Decca Records", де в 1953 році записала свій перший альбом "Black Coffee". Надалі вона повернулася на "Capitol Records", де аж до 1972 року вона майже щорічно випускала новий альбом. Також багато займалася написанням пісень, деякі з яких прозвучали у мультфільмі "Леді і Бродяга" (1955), де вона сама озвучувала кілька ролей.

Найбільшу популярність Пеґґі Лі принесла її кавер-версія пісні "Fever", записана в 1958 році, а також пісня "Is That All There Is?" у 1969 році, за яку вона отримала свою єдину премію "Греммі", хоча номінувалася на неї 12 разів.

У 1970-х Пеггі Лі виконала для "mcdonald's" відому для багатьох американців однойменну пісню (Peggy Lee — "Mcdonald ' s Theme Song"), надалі пісня звучала в телевізійній рекламі "mcdonald's".

Після відходу з "Capitol Records" Пеггі продовжувала записувати свої альбоми на інших студіях, останній з яких був випущений в 1993 році. У 1995 році їй була вручена спеціальна премія "Греммі" за Досягнення всього життя.

Останні роки

Останні роки життя Пеггі Лі страждала від діабету і пересувалася тільки на інвалідному кріслі. Вона померла від інфаркту 21 січня 2002 року в Лос-Анджелесі у віці 81 року. Сім'я співачки просила Американську академію кіномистецтва включити її в список пам'яті на церемонії "Оскара", але ті відмовили, посилаючись на недостатній внесок у кіно. Поховали Пеггі на Вествудскому кладовищі.