Нільс Ареструп

Нільс Ареструп народився 8 лютого 1949 в Монтреї (департамент Сена-Сен-Дені у Франція) у скромній родині данця, який емігрував до Франції під час Другої світової війни, та француженки. В юнацькі роки навчався на курсах акторської майстерності Тані Балашової. Починав акторську кар'єру у театрі.

1973 року Нільс Ареструп дебютував в кіно, зігравши невелику роль у фільмі Самі Павела "Міс О'Жіні та чоловіки-квіти". У 1974 році знявся в авантюрній драмі режисера Алена Рене "Ставіський", в якій зіграв роль Рудольфа, секретаря Льва Троцького. Паралельно з виступами на театральній сцені, Ареструп продовжував зніматися у кіно, створюючи образи яскравих персонажів другого плану, що запам'ятовуються, найчастіше негативних або двоїстих. Подібні ролі актор виконав у фільмах "Виверт" (1979), "Жінка-поліцейський" (1979), "Вовки серед вовків" (1985).

З середини 1980-х років Нільса Ареструпа почали запрошувати на головні ролі. Так, у 1984 році він зіграв роль коханця заміжньої головної героїні у фільмі Марко Феррері "Майбутнє — це жінка", у 1991-му з'явився у фільмі "Зустріч з Венерою" в ролі диригента угорського оркестру Золтана Шанто, який "воює" з Паризьким оперним театром. У 2002 році Ареструп виконав головну роль у режисерському дебюті Софі Марсо, драмі "Поговори зі мною про любов".

Світову славу Нільсу Ареструпу принесли ролі у фільмах Жака Одіара "І моє серце завмерло" (2005) та "Пророк" (2009). За кожну з цих ролей актор отримав премію "Сезар" у номінації "Найкращий актор другого плану". У драмі "І моє серце завмерло" Ареструп зіграв власника напівкримінального бізнесу, який перепродує покинуті будинки, безжально виганяючи нелегальних іммігрантів, що оселилися в них, та примушує свого сина Тома (Ромен Дюріс) займатися тим же. У тюремному трилері "Пророк", який отримав Гран-прі 62-го Каннського кінофестивалю, та 9 премій "Сезар", Нільс Ареструп зіграв роль "пахана", ватажка банди корсиканців, яка тримає у страху решту ув'язнених.

У 2006 році Нільс Ареструп дебютував як режисер, знявши політичну драму "Кандидат", головну роль в якій виконав актор Іван Атталь.

У 2014 році Нільс Ареструп отримав третю премію "Сезар" як найкращий актор другого плану за роботу у фільмі "Набережна Орсе" Бертрана Таверньє, де він зіграв роль глави уряду Клод Мопа. У цьому ж році актор зіграв роль німецького коменданта Парижу, що отримав наказ підірвати історичну частину міста у фільмі Фолькера Шльондорфа "Дипломатія". За цю роботу актора було вперше номіновано на премію "Сезар" як найкращого актора головної ролі. Партнером Ареструпа у фільмі виступив Андре Дюссольє, що виконав роль французького дипломата.

У 2015 році Нільс Ареструп знявся разом з Бредом Піттом, Анджеліної Джолі та Мелані Лоран у фільмі Анджеліни Джолі "Біля моря", де зіграв роль власника бару.

У 1988 році Ареструп відкрив свою власну театральну школу "Ménilmontant" у Парижі. Майбутні актори, окрім курсу драматичної майстерності, отримують уроки танців, співу, акробатики, фехтування, англійської мови.