Наталі Бай

Наталі Марі Андре Бай народилася 6 липня 1948 року у Менневілі (департамент Ер у Франції) в сім'ї художників Клода Бея та Деніз Кусте. З раннього дитинства мріяла стати балериною і в 14 років поступила до Балетної школи в Монте-Карло (Монако). У 17 років одержала запрошення виступати в нью-йоркській танцювальній групі, навчалася мистецтва класичного та сучасного балету, багато гастролювала. Повернувшись до Франції, Наталі Бай зацікавилася театром і поступила до акторської школи Рене Симона, потім до Паризької консерваторії.

Кінодебют Наталі Бай відбувся 1972 року у фільмі Роберта Вайза "Два чоловіки" де вона зіграла невелику роль француженки. У 1973 дебютувала у Франції — Франсуа Трюффо зняв Наталі у невеличкій ролі завзятої асистентки режисера, якого зіграв сам, у фільмі "Американська ніч". Далі були невеликі ролі у фільмах Жан-Люка Годара, Марко Феррері, Моріса Піали, а у 1978 році Бай знову знялася у Ф. Трюффо у фільму "Зелена кімната".

У 1980 Наталі Бай зіграла роль у драмі Ж.-Л. Годара "Рятуйся, хто може" (1980), яка принесла акторці премію "Сезар" у номінації "Найкраща акторка другого плану". Через рік вона отримала другий "Сезар" за роль у фільмі П'єра Граньє-Дефера "Дивна справа". У 1983 році за роль повії Ніколь у кримінальному бойовику Боба Свейма "Інформатор" Наталі Бай отримала премію "Сезар" у номінації "Найкраща акторка".

У 1980-і роки Наталі Бай, ставши однією з найзатребуваніших акторок комерційного кіно, продовжувала зніматися у авторських фільмах — таких, як "Наша історія" Бертрана Бліє (1984) та "Детектив" Жана-Люка Годара (1985).

Наприкінці 1980-х Наталі Бай з'являлася на екранах порівняно рідко. У 1990 році зіграла одну зі своїх найзнаменитіших ролей — роль розведеної матері Камілли Вальмон у дебютному фільмі Ніколь Гарсії "Вікенд на двох". У 1999 році Наталі Бай знялася в мелодрамі Тоні Маршалл "Салон краси „Венера“" разом з Одрі Тоту й отримала приз Венеційського кінофестивалю за головну роль у фільмі Фредеріка Фонтейна "Порнографічні зв'язки" (1999).

У 2000-і роки Наталі Бай часто знімалася у комедіях ("Ваш вибір, Мадам", "Один йде — інший залишається"). Виконавши роль "залізної леді"-політика у трилері Клода Шаброля "Квітка зла" (2003), Наталі Бай з'явилася в амплуа крихкої й ранимої жінки у фільмах режисерів нового покоління: мелодрамах "Почуття" Ноемі Львовськи (2003) та "Я так довго чекав тебе" Т'єррі Кліфа (2004), а також у кримінальній драмі Ксав'є Бовуа "Молодий лейтенант", за роль у якому отримала ще одного "Сезара". У 2002 році Бай знялася в авантюрній трагікомедії Стівена Спілберга "Спіймай мене, якщо зможеш" разом з Леонардо Ді Капріо та Томом Генксом.

У 2008 році Наталі Бай зіграла головну роль у мелодрамі Жозіан Баласко "Клієнтка французького жиголо", у 2009 знялася в комедії про тяготи сімейного життя "Разом — це занадто". У 2010 акторка року вона з'явилася в драмі "Маленький світ" разом з Жераром Депардьє, а також знялася з Одрі Тоту у драмі "Комплексний відхід".

У 2002 році Наталі Бай була президентом 27-ї церемонії вручення премії "Сезар".

1 січня 2009 року Наталі Бай удостоєна звання Кавалера ордена Почесного легіону.

Особисте життя

У Наталі Бай є донька Лаура Смет (нар. 1983 р.) від відомого французького шансоньє Джонні Голлідея.