Мікеле Плачідо

Після служби в армії Плачідо працював в поліції Рима. Зацікавившись театром, він поступив в Академію драматичного мистецтва. У 1969 році зіграв першу роль на сцені.

З 1972 року почав зніматися в кіно. Плачідо грав в картинах італійських режисерів "Народний роман" (1974) Маріо Монічеллі, "Божественне створіння" (1975) Луїджі Коменчині, "Тріумфальний марш" (1976) і "Стрибок в пустоту" (1979) Марко Беллоккьо, "Ернесто" (1978) Сальваторе Сампері (премія Берлінського кінофестивалю), "Аньєзе йде на смерть" (1976) Джуліано Монтальдо, "Кляйнхоф-Готель" (1977) і "Фонтамара" (1980) Карло Ліццані, "Корлеоне" (1978) Паскуале Скуітьєрі, "Три брата" (1981) Франческо Розі, "Шопен" (1983) Лючано Одорізіо, "Зв'язок через піццерію" (1985) Даміано Даміані, "Мері назавжди" (1989) Марко Різі.

У 1991 році грав радянського офіцера в фільмі Володимира Бортка "Афганський злам".

Всесвітню популярність отримав після ролі комісара Коррадо Каттані в телесеріалі "Спрут", де зіграв в чотирьох сезонах. З 1990-х років займається режисурою — "Пуммаро"/"Помідор" (1990), "Кровні подруги" (1992), "Міщанський герой" (1995).

Член журі 63-го Венеціанського кінофестивалю (2006).