Закрити
Наверх Наверх

Михайло Пуговкін

Михайло Пуговкін
10,0 
502 голоса
Оцінити:

Дата народження: 13 липня 1923 (zodiac рак)

Дата смерті: 25 липня 2008

Місце народження: Костромська губернія, СРСР

Діяльність: актор

Досягнення: Народний артист СРСР.

В 1936 році сім'я актора переїхала в Москву. В Москві Михайло влаштувався на Московський тормозний завод імені Кагановича учнем електромонтера. Після роботи відвідував драматичний гурток у клубі імені Каляєва.

Після одного з спектаклів драмгуртка Михайла помітив заслужений діяч мистецтв РРФСР режисер Федір Каверін, що очолював тоді Московський драматичний театр, та запросив його в професійний театр. Так, з 16 років Михайло попав в Московський драматичний театр на Сретенці, де пропрацював з 1939 до 1941 року артистом допоміжного складу.

В 1940 році сімнадцятирічного юнака помітив відомий кінорежисер Рошаль Л. В. та запросив знятися в картині "Справа Артамонових". Це був дебют Пуговкіна в кіно. Йому дісталася невелика роль купця Степаші Барського, що намагається перетанцювати головного героя на весіллі.

Зйомка цього епізоду закінчилась 22 червня 1941 року, в перший день війни. А через два дні, додавши рік, Михайло пішов добровольцем на фронт.

В 1936 році сім'я актора переїхала в Москву. В Москві Михайло влаштувався на Московський тормозний завод імені Кагановича учнем електромонтера. Після роботи відвідував драматичний гурток у клубі імені Каляєва.

Після одного з спектаклів драмгуртка Михайла помітив заслужений діяч мистецтв РРФСР режисер Федір Каверін, що очолював тоді Московський драматичний театр, та запросив його в професійний театр. Так, з 16 років Михайло попав в Московський драматичний театр на Сретенці, де пропрацював з 1939 до 1941 року артистом допоміжного складу.

В 1940 році сімнадцятирічного юнака помітив відомий кінорежисер Рошаль Л. В. та запросив знятися в картині "Справа Артамонових". Це був дебют Пуговкіна в кіно. Йому дісталася невелика роль купця Степаші Барського, що намагається перетанцювати головного героя на весіллі.

Зйомка цього епізоду закінчилась 22 червня 1941 року, в перший день війни. А через два дні, додавши рік, Михайло пішов добровольцем на фронт. Служив в 1147 стрілецькому полку розвідником. В жовтні 1942 року був важко поранений в ногу під Ворошиловоградом і комісований з фронту. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II степені.

В 1943 році працював в Російському драматичному театрі, де головним режисером був Народний артист РРФСР Горчаков Микола Михайлович. Там Пуговкін зіграв першу в своєму житті головну роль Петра Огонькова в п'єсі "Москвичка".

24 вересня 1943 року Михайло Пуговкін відправився проходити конкурсні випробування в Школу-студію при МХАТі.

Не маючи освіти (закінчив в свій час тільки три класи сільської школи), був прийнятий на курс Івана Михайловича Москвіна та став його улюбленим учнем.

На другому курсі Михайло Пуговкін не міг здати заліки з марксизму, історії та французької мови, через що був відрахований з Школи-студії. В 1944 році військкоматом був призваний на військову службу в Друге Горьковське танкове училище.

Начальник училища генерал Равенський Федір Миколайович, що любив мистецтво, призначив Михайла відповідальним за самодіяльність училища, та завдяки цьому Пуговкін повернувся в Школу-студію МХАТ.

Після навчання в Школі-студії МХАТ (1945—1947), Пуговкін поїхав в Драматичний театр Північного Флоту міста Мурманськ всього на один сезон, де успішно зіграв чотири ролі.

У 1948-1949 роках один сезон пропрацював в театрі російської драми у м. Вільнюс.

Потім Пуговкін повертається в Москву, де з'являється відразу в трьох театрах, але вирішує залишитись працювати в театрі Ленінського комсомолу, там головним режисером був Берсеньєв Іван Миколайович, якого Михайло знав по студентських роботах. В цей час Пуговкін вже постійно знімався в кіно.

Популярність в кіно прийшла після фільмів "Солдат Іван Бровкін", "Земля і люди", "Дівчина з гітарою".

Пропрацювавши в Театрі Ленінського комсомолу вісім років (1949—1958), Пуговкін твердо вирішує присвятити свою творчість кінематографу, і в 1960 році вже остаточно залишає театр заради кіно.

З 1960 по 1978 рік Пуговкін працює кіноактором при студії "Мосфільм", потім з 1978 по 1991 рік — кіноактором студії ім. М. Горького, багато знімається в кінофільмах та постійно їздить по країні з творими зустрічами з глядачами. Ролі Пуговкіна за цей час дуже різні: бюрократи, підлабузники та інші.

Найкращим часом своєї творчості актор вважає роботу у Леоніда Гайдая (шість фільмів підряд), Андрія Тутишкіна "Весілля в Малинівці" та "Шельменко-денщик", а також у великого казкаря Олександра Роу (чотири ролі королів і царів).

Актор також знявся більше чим в десяти кіножурналах "Фітіль" і в декількох дитячих журналах "Єралаш".

В липні 1991 року Михайло Пуговкін переїхав на постійне місце проживання в Крим в місто Ялту, де організував Центр Михайла Пуговкіна, їздив на виступи та творчі зустрічі в Криму. В 1999 році повернувся в Москву, працює у власному "Кіноцентрі Михайла Пуговкіна" в Сокольниках.

У 2006 році брав участь у створенні книги "Автограф століття". Поставив там свій автограф в кожному екземплярі цієї книги, що вийшла тиражем 250 екземплярів.

За роки творчої кар'єри актор знявся в 101 кінофільмі.

В 1936 році сім'я актора переїхала в Москву. В Москві Михайло влаштувався на Московський тормозний завод імені Кагановича учнем електромонтера. Після роботи відвідував драматичний гурток у клубі імені Каляєва.

Після одного з спектаклів драмгуртка Михайла помітив заслужений діяч мистецтв РРФСР режисер Федір Каверін, що очолював тоді Московський драматичний театр, та запросив його в професійний театр. Так, з 16 років Михайло попав в Московський драматичний театр на Сретенці, де пропрацював з 1939 до 1941 року артистом допоміжного складу.

В 1940 році сімнадцятирічного юнака помітив відомий кінорежисер Рошаль Л. В. та запросив знятися в картині "Справа Артамонових". Це був дебют Пуговкіна в кіно. Йому дісталася невелика роль купця Степаші Барського, що намагається перетанцювати головного героя на весіллі.

Зйомка цього епізоду закінчилась 22 червня 1941 року, в перший день війни. А через два дні, додавши рік, Михайло пішов добровольцем на фронт.
Читати повністю

Фотографії

Використовуючи сайт kinoafisha.ua, Ви погоджуєтеся з умовами Угоди про конфіденційність

Детальніше