Михайло Матвеєв

Народився в Ленінграді в сім'ї інженерів. Під час навчання в школі захоплювався театром, займався в театральній студії. Закінчивши середню освіту, вступив на акторський факультет Ленінградського театрального інституту імені Островського на курс Бориса Вульфовича Зона, закінчив його в 1961 році і був прийнятий в трупу Ленінградського театру драми і комедії. У 1964 році Матвєєв перейшов у Ленінградський театр імені Комісаржевської і залишався вірним йому до кінця життя.

Він був одержимий театром, віддавав всього себе служінню професії. На сцені Коміссаржевки їм були зіграні десятки драматичних ролей, в яких він продемонстрував свій неабиякий талант.

Театр

Серед найбільш відомих його вистав: "Зикови", "Діти Ванюшина", "Закоханий лев", "Продавець дощу", "Бульварна історія" та інші. Матвеєв був релігійним і вірив без облуди. Справжня віра привела його до створення моноспектаклю "Житіє протопопа Авакума", яким він заворожував глядацький зал, граючи з великою віддачею і переконливістю. "Житіє протопопа Авакума" отримав високу оцінку журі фестивалю моновистав у Болгарії.

Кіно

У кіно він дебютував у 1967 році в ролі сина генерала Серпіліна у фільмі "Відплата". Надалі актор досить часто втілював на екрані образи сильних, мужніх героїв, наділяючи їх стійким характером, благородством, силою волі. Режисери охоче використовували ці його акторські фарби, і знімали Матвєєва, в основному, у військових і гостросюжетних фільмах.

Найбільш відомі ролі в кіно — Єгор Шелухін ("Циган", "Повернення Будулая"), Василь Перегуда ("Червоні діпкур'єри"), Живиця ("Полум'я"), Луї ("Час-не-жде"), Гнат Мазур ("72 градуси нижче нуля"), Віктор ("Війна під дахами"), інші ролі.

Захоплення та інтереси

Він в житті був нетовариським, скромним. Ніколи не випинався і нічого для себе не просив. Любив церковний спів, захоплювався поезією (особливо воєнних років), фотографією, добре різав по дереву. Був небайдужий до природи і тварин. Всі друзі і колеги актора згадують про нього з великою теплотою і любов'ю, виділяючи серед його людських якостей, насамперед, доброту і натхненність.

Особисте життя

Був двічі одружений. Від першого шлюбу у нього народився син Валерій, від другого – син Михайло. Друга дружина Вікторія Сергіївна – актриса, працювала в Тбіліському театрі імені Грибоєдова. Мріяв зіграти короля Ліра, але важка онкологічна хвороба не дала цьому здійснитися.

Пішов з життя 27 червня 2000 року. Похований у Санкт-Петербурзі на Серафимівському кладовищі.